«Жива Смерть» Олів'є Ватін, Альберто Варанда

Жива Смерть — похмура, вишукана графічна новела Олівʼє Ватін з ілюстраціями Альберто Варанда, у якій наукова фантастика зливається з класичною готичною історією жаху.

Сюжет починається з трагедії: десятирічна Ліза гине, впавши в бездонну прірву. Її мати, Марта, не здатна змиритися з утратою — і вирішує кинути виклик самій смерті. У світі, де Земля спустошена, а люди залишають її, надія на «воскресіння» доньки пов’язана з забороненою наукою. Для цього з Марса привозять засудженого вченого Йоахіма — людину, здатну створити клон Лізи.

Та повернення до життя ніколи не буває простим. У розкішному, майже вікторіанському маєтку, серед книжкових залів, механічних створінь і тривожної тиші, експеримент виходить за межі людського контролю. Те, що постає замість утраченої дитини, змушує поставити страшні запитання: де проходить межа між життям і смертю? Чи має людина право втручатися в природу — і якою ціною?

«Жива Смерть» розгортається як готичний науково-фантастичний кошмар із виразними відсилками до «Франкенштейна»: тут є заборонене знання, моральний вибір, материнська одержимість і створіння, яке не просило про своє народження. Атмосферу підсилюють лавкрафтівські мотиви — дивні істоти, напівміфічні сили, відчуття невимовної загрози.

Особливу силу історії надає візуальна мова: детальні, насичені штрихуванням ілюстрації, темна палітра, контраст між холодною наукою й емоційним жахом. Цей комікс хочеться перечитувати, вдивлятися в кадри, ловити деталі — і дозволяти історії ще довго відлунювати в думках.

«Жива Смерть» — ідеальний вибір для читачів, які люблять готичну фантастику, філософський хорор і історії про те, як прагнення перемогти смерть може породити щось значно страшніше.