Вірш «Як добре те, що смерті не боюсь я»

Вірш «Як добре те, що смерті не боюсь я» Василя Стуса був написаний автором ще на початку сімдесятих років. Проте через провокаційний, на думку влади, посил, він так і залишався неопублікованим до середини наступного десятиліття. Поглянувши на цей твір сьогодні, легко зрозуміти, чому влада боялась його та автора, що майстерно сплів філософську і патріотичну лірику в єдину картину. Долю письменників-шістдесятників, на прикладі Стуса, можна назвати важкою, адже промінчик свободи швидко закрився хмарами контролю, заборон та невизнання.

Сюжет твору сприймається як авторська декларація своїх почуттів та глибинних переживань. Ліричний герой твору – сам Стус, якого несправедливо засудили, й той смиренно несе свій хрест на Голгофу. Його провідником є Бог, а натхненником шляху сам Христос, що без звинувачень та нарікань приймав свою долю. Саме з них себе порівнює ліричний герой, де екзистенційні мотиви про сенс життя переплітаються з патріотизмом, що жевріє в душі. Письменник мріє, аби його країна була вільною, й не страждала від гніту тоталітарної влади.

Важливою філософською темою твору стає смерть. Автор виносить її в перший рядок твору, говорячи про те, що вона не є закінченням, а радше моментом переходу людини з життя на Землі до життя вічного. Підсумовуючи своє життя в цьому світі, герой тішиться тим, що в нього були сили не скоритись чужій для нього волі, й залишитись передусім людиною, що має свої принципи й була готова за них боротись.

Цей твір – символ творчості та всього життєвого шляху поета, що був стоїком, який не схилявся перед життєвими труднощами, залишаючись відданим сином своєї батьківщини. Мужність та почуття приналежності до великої справи зробили його символом людини, переконання якої надихають і по нині.

Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Як добре те, що смерті не боюсь я” Василя Стус українською мовою абсолютно безкоштовно.