Вірш «Пам’яті тридцяти» Павло Тичина

Вірш «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини говорить з читачем про героїчні та трагічні сторінки історії України, що навічно закарбувались в пам’яті народу. Мова йде про бій поблизу станції Крути, що трапився 29 січня 1918 року. В ньому здебільшого приймали участь нерегулярні частини армії Української народної республіки, що були створені зі студентів та курсантів київських університетів. Відважні юнаки, деякі без військового досвіду, прийняли бій, щоб відстояти незалежність своєї держави. Саме їх подвигу та виявленому героїзму Тичина і присвятив свій твір, який має на меті увіковічнити подвиг воїнів.

Для більшої емоційності використовується жанр реквієм, який ще з античності був покликаний прославити подвиг та увіковічнити пам’ять про померлих героїв. Зображаючи самопожертву молодого покоління, автор хоче, щоб його читач не забував цей подвиг і ніс в своєму серці пам’ять про нього.

Для коректного розуміння посилу автора, варто розуміти, що письменник був сучасником тих подій, які він описує. Саме тому віршові дуже характерна емоційність та пристрасність, з якою письменник говорить про події бою та те, що відбувалось після нього. На думку автора, смерть молодого покоління на війні є несправедливою та трагічною, проте він віддає належне юнакам й воїнам, які склали голови заради Батьківщини.

Підкреслюючи вищеописане, Тичиною використовується чимало художніх засобів, де окрім епітетів та метафор, своє місце знайшли риторичні оклики та питання. Останнім варто присвятити більше уваги, адже саме вони володіють тієї емоційністю та експресією, що дозволяє зрозуміти думки й почуття автори, коли він писав свій твір.

Важливим стає і образ, який використовує автор. Ним стали всі 30 захисників, що загинули в бою проти червоної армії під Крутами. Їх подвиг возвеличується й вони стають праведними мучениками, що загинули за власну країну.

Читайте також усі 👉 Вірші Павла Тичини 👈 на нашому книжковому сайті Книгого.

Слухати аудіокнигу онлайн «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини: