Вірш «Ой на горі да женці жнуть»

Пісня «Ой на горі да женці жнуть» – феноменальний приклад української народної творчості, що передається з покоління в покоління. Цей твір пройшов не через одне століття, несучи слово про козацьку славу, що здобувалась в боротьбі за загальнонародне щастя. Козаки, як борці за права та вольності всього народу, стали справжнім символом, що оспівувався в піснях та віршах. Цей твір показовий, адже передає не лише настрої самих козаків, але й звичайних людей, яких вона захищали та за яких боролись. Основна думка твору теж важлива, адже говорить про те, що особистий інтерес не має переважати над суспільним, коли мова йде про долю всього народу.

Сюжет твору змальовує картину, на якій селяни спостерігають за козацьких походом, що проходить повз поля та села. Серед головних героїв твору, окрім оповідача, можна відзначити Дорошенка та Сагайдачного – відомих козацьких гетьманів, що ведуть своє військо. Цікаво, що образ Сагайдачного змальовується як необачний, адже той проміняв жінку на тютюн та люльку. Цим невідомий автор намагався показати, що для гетьмана важливішим була доля його братів по зброї, разом з якими він і пішов у похід.

Художні засоби, що представлені в творі повторами, риторичними окликами та звертаннями дуже симфонічні та яскраві. Вони ще раз відсилають до того, що твір належить саме до народної творчості, адже саме для цього жанру властиві численні звернення, повтори та згадані звернення до Сагайдачного. Використання антитез покликано показати слухачеві чи читачеві необачність Сагайдачного та протиставлення мирної картини роботи селян на полі та військового походу козаків. Цим невідомий автор поєднує буття українців, що мусили працювати та боротись задля того, аби мати щасливе майбутнє. Зрештою, ці мотиви продовжують залишатись актуальними.

Тут ви можете слухати онлайн пісню “Ой на горі да женці жнуть” українською мовою абсолютно безкоштовно.