«Маленький диктатор» Дмитро Бєлов

«Маленький диктатор» Дмитра Бєлова — це гостра, безжальна й водночас смішна сатира про владу, що втратила зв’язок із реальністю, і суспільство, яке надто довго дозволяло їй це робити.

У центрі роману — самовпевнений правитель, якому набридли буденні репресії й захотілося увійти в історію. Великим, грізним, «визвольним». А якщо для цього потрібна війна — що ж, тим гірше для здорового глузду. Навколо нього — генерали, які плутають карти й накази, чиновники, що зводять власну некомпетентність у культ, пропагандисти, які мешкають у вигаданому світі перемог, і народ, готовий вірити в будь-який міф, аби не дивитися правді в очі.

Бєлов пише не про одного конкретного тирана — він розкладає по поличках сам механізм тиранії. Тут сміються не з «персонажів», а з абсурдної системи, у якій страх плутають із любов’ю, культ — із державністю, а мовчанку — зі згодою. Війна в цій книжці постає не як героїка чи трагедія, а як наслідок нудьги, самодурства й колективної звички не думати.

Це текст, у якому сміх болючий, гротеск впізнаваний, а абсурд небезпечно близький до реальності. «Маленький диктатор» читається легко, але залишає по собі важкий і чесний післясмак — змушує замислитися, як саме суспільства вирощують своїх тиранів і чому імперські фантазії завжди закінчуються катастрофою.

Ця книжка — для тих, хто не боїться сміятися з жахливого, щоб краще його зрозуміти. Для читачів, які цінують інтелектуальну сатиру, сильний текст і літературу, що не заспокоює, а пробуджує.