«Кров кажана» Василь Шкляр
- Назва: Кров кажана
- Письменник: Василь Шкляр
- Рік: 2013
- Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля
- Жанри: Жахи (кошмари, жахіття) і Містика, Сучасна українська література, Трилери, Українська проза
- ISBN: 978-966-14-6952-4, 978-966-14-4815-4
- Фрагмент
Короткий зміст книги «Кров кажана» Василя Шкляра (анотація)
Василь Шкляр – один з найпопулярніших українських письменників сучасності, талант якого яскраво виявляється у різних жанрах, починаючи історичним романом та закінчуючи гостросюжетними детективами. Його книга “Кров кажана” – неймовірний мікс відвертої еротики, окультизму, провокуючого сарказму, детективного розслідування та містичного трилера, серед рядків якого сховалися глибока філософія та гострі соціальні проблеми. Цей роман також видавався під назвою “Нікуб”.
Починаючи читати твір, стикаєшся з дивними подіями й напруженою атмосферою, що несе відчуття якоїсь страшної біди. І дійсно – трапляється загадкове вбивство чоловіка головної героїні, розслідування якого приводить Анастасію до містичних загадок і втягує в самісіньке пекло в прямому значенні.
Жінка отримує шокуючу звістку, в якій сказано, що її місія – народити справжнього диявола, що буде керувати світом. Як складеться доля головної героїні, яка не бачить цінності такого життя, ви дізнаєтесь, якщо вирішите скачати цю хвилюючу книгу.
Василь Шкляр ставить багато глибоких філософських питань, майстерно вплітаючи їх в канву сюжетної лінії. Його твір можна розібрати на цитати, з яких доречно створити цілу життєву енциклопедію пошуку сенсу буття. Магія роману не відпускає до останньої сторінки: дивовижна атмосфера, де реальність плавно перетікає у фантазію та потойбічний світ, накриває з головою.
І хоч кримінальна складова сюжету доведена до логічного кінця, фінал твору залишається відкритим: автор запрошує читача самостійно визначитися з вибором особистих та суспільних цінностей, що дуже неоднозначно представлені в книзі “Кров кажана”.
Особливий акцент письменник зробив на біблійних мотивах. Чи можна порівнювати страждання на землі зі справжнім пеклом? Саме тут, серед кричущої жорстокості й кримінального хаосу може зародитися зло, яке нічим не викоренити. “Кров кажана” – це не фантастична казка, а наша реальність, це попередження вже зараз рятувати наш світ, щоб потім не було запізно.
Слухати аудіокнигу «Кров кажана» Василя Шкляра онлайн українською безкоштовно:
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) безкоштовно для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «Кров кажана» Василя Шкляра та насолоджуватися нею.
Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «Кров кажана» Василя Шкляра: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга, телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.
Якщо ви є правовласником книги «Кров кажана» Василя Шкляра і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
Цитати з книги «Кров кажана» Василя Шкляра
Я знав, що життя тепер паскудне, але все-таки думав, що воно тече й змінюється, і раптом побачив, що ні — це суцільне болото без просвітку й звуку, я побачив довкола себе німих смердів, які не отримують зарплатні і мовчки, як худоба, ходять на роботу, селянам платили за їхню каторжну працю гівном тієї ж таки худоби, тобто гноєм, аби сіроми вдобрили свої городи і не виздихали з голоду, і ось вони, ці забиті, затуркані смерди, з усіх останніх сил раділи, що немає війни, і відкривали роти тільки для того, щоб проклинати тих, хто здобував їм цю нікчемну суку-волю.
Київ у мене також не викликав жодного сентименту, він зависав у березневій сльоті чужий і похмурий, він був пісний і байдужий, цей Київ, і вітав мене лише простягнутими руками жебраків.
…сон — це моє друге життя. Я знаю йому ціну. Це моя тінь, мій двійник. Я люблю слухати, як він наближається, люблю вловлювати саме ту мить, коли він хапає мене за сонну артерію. Віднедавна мені це вдається, хоч та мить набагато коротша за постріл із «Шерідана», коротша за 0,6 секунди, які відводять тобі під час тренування для того, щоб ти влучив у терориста. На кіноекрані — натовп людей, жінки з дітьми, а серед них терорист, котрого ти мусиш зліквідувати, і куля точно лягає в ціль. Потім розвертаєшся і стріляєш уже в живих людей, об яких розбиваються кулі-капсули з червоною рідиною. Уві сні все набагато справжніше…
…ні, не душу, адже їх у мене багато, а це все одно, що немає жодної.
Рекомендації