«Дівчинка, яка любила Тома Ґордона» Стівен Кінг

«Дівчинка, яка любила Тома Ґордона» — одна з тих історій Стівена Кінга, де справжній жах народжується не з монстрів, а з тиші лісу, самотності й дитячої сміливості, що раптом виявляється сильнішою за дорослий страх.

Дев’ятирічна Тріша заблукала в лісі під час звичайної прогулянки з родиною. Один крок убік — і її поглинає зелена безмежність, яка не вибачає помилок. Тут немає людей, але є холод, голод, комахи, болотяні пастки й відчуття, що за нею стежать. Щось невидиме. Щось, що будить первісний жах.

Єдине, що тримає Трішу при тямі, — маленький портативний радіоприймач. Через нього вона слухає бейсбольні матчі, де її кумир Том Ґордон виходить на поле так само впевнено, як вона мусить виходити вперед у хащах. Уява дівчинки переплітається з реальністю: сила духу спортсмена стає для неї надією, дороговказом і захистом.

Кінг майстерно показує, як дитина переживає страх, виснаження та дивовижні моменти осяяння, коли природа стає і ворогом, і вчителем. Виживання тут — не лише фізичне, а й емоційне. Це битва маленької людини з великим світом, де кожен день — подвиг, а кожен крок — ризик.

Цей роман хочеться читати одним подихом: він напружений, щирий, сповнений тривоги й світла водночас. Це історія про віру в себе, про внутрішню силу, про здатність вистояти тоді, коли здається, що шансів вже немає.

Якщо тобі подобаються психологічні трилери, атмосферні книги про виживання і ті рідкісні історії, де дитячий погляд відкриває дорослі істини, — ця книга стане ідеальним вибором.