– Знаешь что? В Сибири уже строят концлагерь для вас!
– Для нас?.. – перепитав я.
– Да! Для таких, как ты! Для украинцев! Достали уже!! […] Давай, приезжай, там уже ждут тебя!
Я ще трохи помовчав, а тоді сказав:
– Тільки через твій труп, друже… Тільки через твій труп.
Я лише хочу, щоб ви затямили одне: по обидва боки Дніпра є країна, що має назву Україна. У цій країні живуть українці – небратній росіянам народ. І цей народ готовий до останнього відстоювати своє право жити вільно.
…дурдом якийсь, така срака, просвіту нема, але згадую Майдан і вірю, що світло буде…»
І я вірю. А ти?
майже усі волонтери — гарні люди. Така особливість.
що більше ми можемо, то більше від нас вимагається…
Андрій Макаревич, якого зараз цькують у Москві, мав рацію: бісів із людей випустити легше, ніж загнати в них ангелів.
Одним із простих рецептів щастя як у буддистів, так і в християн є допомога тим, кому зараз гірше, ніж тобі.
Справжній письменник – це той, кого, по-перше, публікують, а по-друге, читають.
До українців останнім часом, здається, дійшло, що тоді, як комусь поряд дуже зле, нормальній людині добре бути не може.
держава — то не лише репресивна машина податків і чиновницьких побудов. Це ще й суспільство. А суспільство — це багато-багато окремих доль, об’єднаних на даний момент спільною метою: вижити й перемогти
Лайно припливає саме, а по перли пірнати треба!
Не втримуй у серці те, для чого там немає місця.
Троє жінок за бажання печеру на палац перетворять.
Коли тобі перевалило за сорок, амбіції потроху відходять на другий план, натомість хочеться сімейного тепла і затишку.
Як писав Гессе, ненавидячи когось, ти ненавидиш у ньому те, що є в тобі самому. Те, чого немає в нас самих, нас не хвилює.
Взагалі-то кажуть, що Амур орудує стрілами. Сперечатись не буду: стріли — то стріли. Хоча до мене ця скотина чомусь щоразу підступає із сокирою.
Господи, чуваки, мене вкусила піранья! – зрештою пролопотів перпективний київський юрист. – Я…я в шоці!
я не люблю подорожувати великими й галасливими компаніями, оскільки в такому випадку поїздка перетворюється на балаган, де кожен намагається гнути свою лінію. Окрім того, у великих групах завжди доводиться рівнятися на найслабшого, найменш підготовленого її учасника, і я з власного досвіду знаю, наскільки це звужує маршрут.
Неразрешимых проблем не бывает – бывают неприятные решения.
