Василь Стус

Василь Стус – знакова постать в історії української літератури та, разом з тим, одна з найвідоміших жертв репресій радянської влади. Він був, певно, одним з самих активних представників дисидентського руху на території України. Стус не змінив власних переконань навіть під страхом ув’язнення. Багато творів за його авторства були знищені, а ті що вціліли, були заборонені до публікації. Письменник поєднує в собі талант до літератури та трагічність долі, яка його спіткала за бажання жити в вільній країні.   

Ранні роки

Життєвий шлях майбутнього письменника розпочався 6 січня 1938 року в селі Рахнівка, що на Вінниччині. Батьки була простими селянами. Коли Василю був один рік, батьки переїхали до Донецьку, де батько влаштувався на один з заводів. Першу освіту почав здобувати в школі №265, де проявив себе старанним учнем, за що отримав срібну медаль, коли її закінчив. Після школи продовжує навчання в педагогічному інституті міста Донецька. Головним заняттям Стуса під час навчання в університеті була робота в бібліотеці. Саме в ці роки він разом з Володимиром Міщенком, Василем Захарченком та Василем Голобородьком створює літературний гурток «Обрій».

Повністю закінчивши інститут з червоним дипломом, іде працювати до однієї з шкіл на Кіровоградщині. Пропрацювавши там три місяці, був призваний до армії. Служба тривала два роки і під час неї, як і під час вчителювання він пише вірші. Щоправда, опублікувати свої твори зміг лише в 1959 році в журналі «Літературна Україна». З цього і почалась хронологія його кар’єри, як письменника. Після роботи в газеті «Соціалістичний Донбас» їде на навчання до Києва.

Дисидентство

Після переїзду до Києва та вступу до аспірантури Інституту літератури ім. Т.Шевченка Академії наук УРСР. Саме в Києві він став учасником руху дисидентів, які мали на меті боротьбу з тоталітарним режимом. Саме під час перебування в Києві Стус прийняв участь в акції протесту під час показу фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». За цей демарш його було виключено з аспірантури. Наступні сім років він не мав постійної роботи, проте це йому аж ніяк не заважало подорожувати. В одній з поїздок він зустрів свою майбутню дружину – Валентину Василівну Попеллю. Згодом у подружжя народився син Дмитро.   

Разом з тим, Стус постійно писав листи та звернення до правлячих органів та творчих спілок, як до прикладу, Спілки письменників, Центрального комітету Компартії, Верховної Ради. Він піддавав критиці механізм управління влади та керівну систему. За ці листи та відверту антирадянську політику його було заарештовано.

Арешти та судові процеси проти Стуса

Як вже було сказано вище, за антиурядову пропаганду письменника було заарештовано. Він провів у слідчому ізоляторі 9 місяців, після чого його було засуджено до 5 років позбавлення волі. В той час, поки він перебував за гратами, Стус пише одну з своїх кращих збірок – «Час творчості». Після звільнення йому навіть вдалось її опублікувати, але вона майже образу була заборонена.

Після звільнення Стус вступив до Гельсінської групи захисту прав людини, але через два роки на волі,його знову заарештували та засудили до позбавлення волі ще на 10 років. Після першого строку у автора було підірване здоров’я, а другий він вже не пережив. Численний список його творів, написаних у в’язниці, був втрачений або знищений.

Підсумовуючи, Василь Стус – талановита та водночас трагічна особистість. Його жага змінити світ на краще зіткнулася з тоталітарною машиною, яка не піддавалась змінам.   

Скачати всі книги без реєстрації, безкоштовно за авторства Василя Стуса можна в таких форматах, як fb2 (фб2), txt (тхт), epub (епаб), rtf (РТФ). Читайте книги Василя Стуса українською мовою онлайн, або слухайте в форматі аудіокниг на нашому ресурсі електронних книг.