Павло Тичина

Павло Тичина – один з символів української літератури першої половини ХХ століття. Увійшов в історію української літератури, як письменник нової генерації, що творив та писав вже в умовах нової, радянської України. Головна особливість творчості Тичини – відсутність приналежності до одного з жанрів. Він писав як в стилі символізму та імпресіонізму, так і не цурався використовувати елементи романтики в своїх творах. Крім літературної діяльності Тичина був активним учасником політичного життя УРСР. Про це говорить той факт, що він двічі був головою Верховної Ради.  

Біографія

Життєпис Тичини розпочався 11 січня 1891 року. Малою батьківщиною для письменника стала Чернігівщина, а якщо конкретніше, то село Піски. Батьком для майбутнього письменника став Григорій Тимофійович Тичинін. За професією він був псаломщиком, паралельно з тим працював вчителем – вчив селянських дітей грамоті. Дитинство у поета не сказати, що було простим. Бідність сім’ї та нерідкі спалахи гніву батька не створювали занадто доброзичливої атмосфери, проте малий Павло зміг пройти через це з гідністю. Частково з цим йому допомогла мати – Марія Василівна, яка опікала та любила сина.

Першу освіту юний хлопець зміг отримати в земській початковій школі. Великий вплив на школяра справила перша вчителька – Серафима Миколаївна Морачевська. Вона привила йому любов до літератури, а також нагородила декількома книжками за статус кращого учня. В подальшому Павло продовжив освіту в хорі при Єлецькому монастирі, паралельно з тим навчаючись в духовній семінарії. Вже в останні роки свого навчання він почав відвідувати художню школу, де його вчителем був Михайло Жук.

Молоді роки та початок творчості

В семінарії молодого Тичину повністю захопила творчість. Спочатку це було малювання, проте далі він знайомиться з Григорієм Верьовкою, Аркадієм Казкою та іншими відомими на сьогодні літераторами. Окрім цього, великим поштовхом до літератури стало знайомство з Михайлом Коцюбинським на літературних вечорах Чернігова.  

Творчий дебют для письменника відбувся в 1913 році, коли його твори були опубліковані в газеті «Рада». Серед опублікованих були наступні вірші: «Спокуса», «Богословіє», та «На ріках вавилонських». Кар’єра в літературі для Тичини складалась як найкраще. Його твір «Сонячні кларнети», опублікований в 1919 році, став кращим в хронології його творчості.

Творче визнання

Свою творчу славу Тичина завоював саме в часи радянської України. В УРСР Тичина – один з головних поетів. В списку його творів, написаних в цей час, важливе місце посідає збірка «Плуг». Популярність цієї збірки була спричинена її головною темою – прославленню нової епохи.

Тичина не оминув своєю увагою літературні гуртки «Гарт» та ВАПЛІТЕ, які були одними з провідних творчих організацій. Але для Тичини, як автора, все змінилось в тридцятих. Саме тоді було так зване «Розстріляне відродження», що справило значний вплив на письменника. Він, не бажаючи бути репресованим, йде на поступки владі, та вже не піддає критиці ідеали комуністичної партії.   

Підсумовуючи, Тичина, безумовно, надзвичайно важлива постать для української літератури першої половини ХХ століття. Його твори стали головними літературними доробками свого часу. І не дивлячись на його пропартійну орієнтацію в творчості пізніх років, він все одно залишається одним з самих талановитих поетів своєї епохи.

Скачати всі книги без реєстрації, безкоштовно за авторства Павла Тичини можна в таких форматах, як fb2 (фб2), txt (тхт), epub (епаб), rtf (РТФ). Читайте книги Павла Тичини українською мовою онлайн, або слухайте в форматі аудіокниг на нашому ресурсі електронних книг.