«Світло і пломінь. Річ Посполита, 1733-1795» Річард Баттервік

«Світло і пломінь. Річ Посполита. 1733–1795» Річарда Баттервіка — це масштабне й ґрунтовне дослідження останніх десятиліть існування однієї з найбільших і водночас найменш зрозумілих держав Європи — Речі Посполитої. Автор, спираючись на новітні історичні дослідження, руйнує стереотип про те, що ця держава була лише «хворим організмом» у центрі континенту. Натомість Баттервік показує, як у другій половині XVIII століття Річ Посполита пережила і драматичні кризи, і спроби політичного оновлення, здобувши короткий, але важливий період суверенітету, увінчаний ухваленням 3 травня 1791 року першої в Європі сучасної Конституції.

Книга охоплює період від міжкоролів’я після смерті Августа II (1733 рік) до третього поділу 1795-го, коли держава зникла з політичної карти. Баттервік детально описує, як внутрішні слабкості — зокрема руйнівна практика liberum veto, яка паралізувала роботу сейму, економічне спустошення після війн XVII–XVIII століть та демографічні втрати — накладалися на зовнішній тиск сусідніх абсолютистських монархій: Росії, Пруссії та Австрії. Автор показує, як ця система опинилася у глухому куті, де будь-яка реформа ставала майже неможливою.

Водночас у суспільстві визрівала потреба змін. Значну увагу приділено постаті Станіслава Конарського — просвітителя, який, реформуючи освіту й засновуючи Колегіум Нобіліум, готував нову політичну еліту, здатну мислити в дусі модерних європейських ідей. Через мережу подібних шкіл у державі почало проростати зерно інтелектуального відродження, без якого реформи Чотирирічного сейму та Конституція 3 травня були б неможливими.

Окремі розділи присвячено правлінню Станіслава Августа Понятовського — монарха, який, всупереч очікуванням імператриці Катерини II, прагнув модернізувати країну, реформувати судову та фінансову системи, збільшити доходи скарбниці. Проте його зусилля неодноразово наштовхувалися на втручання Петербурга та інтереси сусідів. Баттервік детально аналізує кризові моменти — від репнінського сейму 1767 року та Барської конфедерації до першого поділу 1772-го.

Найбільш драматичним і водночас героїчним етапом автор називає діяльність Чотирирічного сейму (1788–1792). У цей короткий проміжок часу вдалося прийняти низку сміливих реформ: надати містянам політичні права, поставити селян під охорону держави, почати створення регулярної армії на 100 тисяч вояків. Ухвалення Конституції 3 травня стало апогеєм цього відродження — актом, який став символом прагнення до рівноправної участі у європейській політичній спільноті. Але перемогу затьмарило російське вторгнення 1792 року, другий і третій поділи, що остаточно знищили державу.

«Світло і пломінь» — це не просто політична хроніка. Баттервік майстерно поєднує аналіз міжнародних відносин, економічної динаміки, релігійних конфліктів та людських доль. Він показує Річ Посполиту як багатонаціональну й багатоконфесійну державу, яка, попри фатальні помилки та зовнішню агресію, намагалася реформуватися і модернізуватися. Ця книга стане відкриттям для тих, хто хоче зрозуміти складність і значення XVIII століття в історії Центрально-Східної Європи, а також причини, через які спільна держава поляків, литовців, українців та білорусів зникла, залишивши по собі величезну культурну та політичну спадщину.

Це видання буде особливо цінним для істориків, студентів, а також для всіх, хто цікавиться витоками сучасної європейської політики, адже воно допомагає побачити Річ Посполиту не як приречену жертву, а як державу, що боролася до останнього за своє місце у світі.