Вірш «Швачка» Павло Грабовський

Вірш «Швачка» Павла Грабовського трагічний, задумливий та багатогранний. Цим твором автор підштовхує до роздумів кожного свого читача над тим, яку тяжку долю несе в собі кожна жінка. Варто розуміти контекст написання твору, адже сам Грабовський присвятив його своїй сестрі, що тяжко працювала тією самою швачкою, заробляючи собі бодай якісь кошти на життя. Її образ – центральний, і саме з ним пов’язані всі ті настрої, про які йшла мова вище. Автор ніби намагається пожаліти її, сказати те, як сильно він турбується за неї. Тепер ці мотиви можна інтерпретувати не лише як братські чи родинні, але й як загальнолюдські, що відсилають до поваги праці кожної людини.

Попри те, що дівчина змальована молодою та гарною, доля не була з нею доброю. Вона зігнула її тяжкою працею, що не закінчувалась навіть тоді, коли сідало сонце. Образ жінки-трудівниці протиставляється панам, яким байдужа доля тих, завдяки кому вона має всю ту красу, що їх оточує. Цей мотив-протиставлення бідних багатим можна назвати одним з головних для всієї української поезії, проте саме в творі Грабовського він набуває більших трактувань, що пов’язано з глибокою прив’язаністю письменника до своєї родини загалом, та сестри зокрема.

Співчуттям просякнутий весь твір. Ліричний герой думає, що, можливо, за інших обставин небайдужа йому людина була б щасливішою, але через поточний уклад соціального життя це неможливо. Ті сенси, які Грабовський заклав в свій твір, він підкреслює за допомогою художніх засобів, зокрема метафор та епітетів. Тема праці також є важливою для історії, адже на переконання ліричного героя, вона могла б приносити задоволення як улюблена справа, а не бути вимушеною задля того, аби здобути кошти на проживання.