Вірш «Рідна мова» Дмитро Павличко

Вірш «Рідна мова» Дмитра Павличка – звернення до кожного, кому не байдужа мова свого народу, його предків, що віками боролись за право нею говорити та творити. Ця тема близька не лише письменникові, а й численним його попередникам, що зіштовхувались з чималими труднощами, коли мова йшла про те, аби писати українською свої твори. Цікаво, що письменник звертається саме до дитини, яка тільки починає свій довгий життєвий шлях. Це зумовили настановний та повчальний характер віршу, що має на меті переконати свого читача в тому, що мова – це дещо більше, аніж просто спосіб комунікації між людьми.

Сюжет твору – оспівування мови, демонстрація її значущості та того, що вона в собі несе. Для цього автор використовує цілу плеяду метафор та епітетів, що підкреслюють значення мови в житті людини. Вона завжди йде з нею поруч, з самої колиски, коли дитина ще тільки слухає колискові матері. Вже в дорослому житті, на глибоке переконання автора, мова є символом Батьківщини, того місця, з якого ти родом, куди б в подальшому не вела стежинка життя. Це помітно і в згаданих метафорах, як то «в серці обізветься рідна мова», чи порівняннях «ім’я твоє просяє, наче зірка світанкова».

Світ безмежний, стверджує автор, й тому в ньому важливо не загубити себе. Це можна зробити, користуючись тією мовою, якої навчили батьки, та з якою ти вийшов на стежину долі. Лише так можна залишатись собою, пройшовши світи з мовою у серці. Цей мотив був важливим в часи написання, коли багато українців були розвіяні по світу, й залишається таким в наш час, коли багато людей покинули свої домівки. Тому, можна бути певним, що твір Павличка знайде відгук в серці кожного українця.

Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Рідна мова” Дмитра Павличка українською мовою абсолютно безкоштовно.