«Ностальгія» Василь Шкляр

Роман “Ностальгія” – один з ранніх творів відомого українського письменника сучасності Василя Шкляра. У цій книзі спостерігається відточення авторського стилю Шкляра, його сумна філософія пошуку кращого життя героями твору, що стане основою всієї подальшої творчості письменника.

Події, описані в творі “Ностальгія”, припадають на рік страшної Чорнобильської катастрофи, яка зруйнувала спокійне життя українців. Напередодні цієї трагедії головний герой Микола Погорілий вирішує піти від дружини. За десять років почуття подружжя вже давно згасли, і чоловік вирішив відпочити від усього, що важким тягарем навалилося на нього – проблеми на роботі, важкість сімейного життя, нереалізовані творчі прагнення.

Звільнившись з видавництва, Микола від’їжджає до села, щоб повністю поринути у свої творчі задуми, проте телефонна розмова з дружиною повертає його зі світу своїх літературних фантазій до страшної буденності. Треба повертатися до Києва, де залишилася його дитина – трапився страшний вибух…

Василь Шкляр не просто створив життєву драму головного героя, а й показав внутрішнє напруження кожного з нас, хто прагне до щасливого, спокійного життя. Вся книга, від першої до останньої сторінки – це ностальгія за мріями та бажаннями, які нам забороняють втілити у реальність жорстокі випробування долі. Навіть тоді, коли Микола познайомився з жінкою, яка стала його натхненням, життя розпорядилося так, що вони не змогли залишитися разом.

Кожен з нас постійно повертається думками в яскраві сторінки свого минулого, коли попереду було багато можливостей. Проте ця ностальгія не тільки відкидає назад – вона гальмує рух вперед, до нових вражень і відкриттів. Чи знайде Микола сили перегорнути цю сторінку та прийняти виклик долі?

Книгу “Ностальгія” варто скачати й читати тим, хто хоче зануритися у філософію неминучості. Між рядків автор ставить цікаве філософське питання: чи треба людині ставати хазяїном своєї долі? Можливо, питання у надто високій відповідальності за “вільне плавання”, яку не кожен зможе витримати. Василь Шкляр змушує задумуватися над тими речами, на які ми часто не звертаємо уваги у повсякденних клопотах, проте саме вони є головними складовими нашої буденності.