Вірш «Надія» Леся Українка

Вірш «Надія» Лесі Українки було написано у Луцьку в 1880 році, а надрукували його вперше у журналі «Зоря» у 1887. Унікальність твору у тому, що поетесі на момент його створення було лише 9 років. Леся Українка була талановитою дитиною, у якої був хист і до музики, і до поезії, і до інших творчих занять.

Цей вірш вважається найпершою її поетичною роботою, а натхненням для нього стала розповідь про долю Олени Косач, тітки Лесі, яку було відправлено на заслання за участь у революційному русі. Маленька Леся Українка була під таким сильним враженням, коли дізналась, що відбулось з її родичкою, що це спонукало її до написання вірша, читаючи рядки якого, важко здогадатись, що авторство належить дитині.

Написано твір від імені жінки, яка опинилась далеко від своєї рідної країни і дуже за нею сумує. Їй хочеться ще хоч раз побачити Україну, Дніпро, степи, все те, що так любила. Але вона змушена жити в неволі і лише мріяти про повернення додому. Надія – це все, що лишилось у ліричної героїні.

Реальна вона чи ілюзорна – не так вже й важливо, бо цінніше все ж те, що вона у неї залишається попри всі обставини. Та водночас у цьому й смуток, оскільки реальних підстав вірити, що повернення можливе, немає. Біль і тугу за Батьківщиною передала маленька поетеса цим твором, і з нього, напевне, почався її шлях в літературу.

Читайте також усі 👉 Вірші Лесі Українки 👈 на нашому книжковому сайті Книгого.