Вірш «На зеленому горбочку» Леся Українка

Вірш «На зеленому горбочку» Леся Українка написала у 1885 році для свого циклу «У дитячому крузі». Так, поетеса створювала вірші не лише про кохання чи інші переживання дорослої людини. Для діточок вона також писала невеликого розміру віршики, які чимось схожі на народні забавлянки і утішки.

У цьому творі є образ маленької дитинки, втілений у хатинці, яка стоїть на горбочку серед вишневих дерев. Вона чекає маму, виглядає її, як і кожне малятко, яке ще досить маленьке, тому не може довго витримати без матусі. Оскільки віршик світлий і дитячий, фінал його неодмінно щасливий: сонечко вийшло, пригріло своїми промінчиками хатинку, і стало їй добре й весело.

Хоч твір і невеликий, у ньому всього десять рядків, але поетеса встигає використати чимало різноманітних художніх засобів. Серед них і епітет, і порівняння, і уособлення, і прекрасна метафора. Читаючи цей віршик дітям, дорослі не лише розповідають їм хорошу історію зі щасливим кінцем, а й знайомлять їх з українською поезією, прививають любов до прекрасного.

Дорослим буває важко створювати щось для дітей, бо такі твори мають бути легкими, світлими і оптимістичними. Але Леся Українка, незважаючи на всі трагедії і труднощі у житті, писала для маленьких читачів так, що ніхто і здогадатись не міг про її біди та нещастя.

Читайте також усі 👉 Вірші Лесі Українки 👈 на нашому книжковому сайті Книгого.