Вірш «Господи, гніву пречистого…» Василь Стус

Вірш «Господи, гніву пречистого…» Василь Стус, славетний український поет, перекладач і правозахисник, випустив у 1972 році разом з іншими творами у своїй збірці «Час творчості», яка «народилась», коли він знаходився в ув’язненні. Пізніше цей же твір, але у дещо зміненому вигляді став частиною збірки поезій «Палімпсести».

У вірші поет звертається до Господа і дякує йому за те, що не дав матері вберегти його від біди, бо кожне випробування на своєму шляху він сприймає фактично за благословення чи божий дар. Чому? Бо це робить його сильнішим. Та все ж дещо поету потрібно від Господа, тому й просить він у нього «гніву пречистого», щоб вистояти і витримати всі біди, які його чекають.

Водночас герой твору висловлює свою вдячність, що життя людини не таке вже й довге, тож страждання не будуть тривалими. Але йому б хотілось продовжувати свій земний шлях якомога довше, бо зникнення у вічності лякає і навіює сумні думки. При цьому поет впевнений, що все у своєму житті робив правильно, а також вдячний матері, що не навчила брехати собі і людям.

Залишатись собою – ось до чого закликає поет у даному творі. Тому, хто знайде внутрішню гармонію, буде значно легше проходити життєві випробування і долати перепони. А віра в Бога і спілкування з вищими силами дасть відчуття спокою і підвищить рівень стійкості перед життєвими негараздами.

Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Господи, гніву пречистого” Василя Стуса українською мовою абсолютно безкоштовно.