Вірш «Господь багатий нас благословив» Олег Ольжич

Вірш «Господь багатий нас благословив» Олега Ольжича – погляд людини пера та слова на долю України та українців з закликом до боротьби та самоусвідомлення. Безумовно, твір можна віднести до патріотичної лірики, що дісталась національній літературі у спадок від славетного поета, що й до сьогодні не втрачає актуальності.

Автор проголошує та запевнює кожного, хто читає його твір, що неможливо жити минулим, адже воно пішло у забуття й варто думати про насущні проблеми. Для розуміння мотивів, які Ольжич заклав в свою поезію, варто знати контекст його написання. Це були тридцяті роки минулого століття, коли українці втратили свою державу, але не мали здаватись, що й намагається показати автор.

Життя людини мінливе та швидкоплинне, й так само швидко змінюється світ навколо. Тому потрібно мати не лише віру у світле майбутнє, але й робити конкретні кроки для того, аби воно сталось. Головним лейтмотивом історії стає заклик до того, аби йти за покликом серця, жити не даремно, не вводячи себе в оману, думаючи лише про героїчне, але втрачене, минуле.

Ліричний герой Ольжича сміливий, захоплений ідеєю та впевненістю в тому, що лише в боротьбі можна отримати національне визволення. Натхненником героя є Бог, але він не покладає на нього всі свої надії. Він знає, що лише своєю працею з божою любов’ю та покровительством він зможе досягти того, що хоче. Бог подарував життя людині, й тому вона не має його плюндрувати. Натомість, варто жити повноцінно і саме так вся нація буде щасливою.

Думки автора, передані через вуста ліричного героя, підкреслюються численними епітетами та метафори, що надають творові художньої краси. Остання поєднується з влучними для всіх українців думками, що варто вірити в Бога, водночас не забуваючи про те, аби творити своє життя сьогодні. Саме це робить поезію Ольжича важливою та вартою уваги.