«Човни» Володимир Станчишин

«Човни» Володимира Станчишина — психотерапевтичний роман про різні способи проживати війну. Його герої пливуть одним неспокійним морем, але кожен — у власному човні, навантаженому попереднім досвідом, страхами, перемогами, травмами й надіями.

Книжка поєднує сім сюжетних ліній: «Сподіватися», «Служити», «Наважуватися», «Запевняти», «Усвідомлювати», «Любити» та «Витримувати». Анна не має звісток про колишнього чоловіка, який зник на фронті, й намагається зрозуміти, на що саме вона досі сподівається. Самотній Артем шукає можливість бути корисним. Марина, яка виїхала із сім’єю за кордон, болісно звикає до обставин, де не все залежить від її зусиль. Волонтерка Вишня живе на межі виснаження, а Максим переживає розлуку з родиною.

До човнів персонажів приходить Олекса — спостерігач і психотерапевт. Він слухає, ставить запитання та допомагає героям побачити, як давні переживання впливають на їхні теперішні рішення. Проте війна не дозволяє йому назавжди залишитися відстороненим: за чужими історіями поступово відкривається його власна, пов’язана з любов’ю і втратою.

Станчишин не ділить людей на правильних і неправильних. Він показує страх служити, провину через виїзд, самотність, волонтерське виснаження, розлуку та загибель близьких — без осуду й без змагання, чий біль важливіший. «Човни» — щира, пронизлива й водночас тепла книжка про нас у цій війні. Вона допомагає почути голоси з інших човнів, краще зрозуміти людей поруч і відчути, що попри різний досвід ми все-таки пливемо в одному напрямку.