«А спадком буде смерть» Ганна Дичок

Маленьке гірське село Яружне здавна живе за власними правилами. Тут пам’ятають давні образи, не довіряють чужинцям і воліють не виносити сміття з хати. Коли в селі знаходять мертвим хлопця, що щойно повернувся із заробітків, громада швидко знаходить зручне пояснення: винен якийсь випадковий зайда, якого вже не знайти. Слідчий не надто прагне копатися глибше — справу закривають поспіхом. А дівчина загиблого, не витримавши горя й тиску, робить фатальний крок.

Та на цьому історія не закінчується.

До Яружного прибувають двоє дивних «радників» слідства — Дмитро, гоноровий, іронічний чоловік із любов’ю до гарного одягу, та Мар’яна, вперта, різка і напрочуд уважна до деталей. Вони не схожі на тих, хто просто виконує наказ. Їх цікавить те, що всі навколо воліли б забути.

Чим глибше Дмитро й Мар’яна занурюються в життя села, тим виразніше проступає павутина брехні:
— староста, який надто боїться правди;
— його помічник, що знає більше, ніж говорить;
— друзі загиблого, кожен зі своїм мотивом;
— бабка-знахарка, до якої йдуть потай;
— і діти, які твердять, що бачили примарну жінку з чорнотою замість очей.

Розслідування рухається повільно, крок за кроком, розкриваючи не лише злочин, а й темні сторони самих слідчих. Минуле Дмитра й Мар’яни поступово виходить на світло, а межа між раціональним і моторошним стає дедалі тоншою. Чи справді в Яружному діє лише людська жорстокість? Чи, можливо, страх і віра в потойбічне здатні штовхнути на злочин не гірше за ніж?

Фінал історії зводить усе до несподіваної, болісної правди, де родинні зв’язки, замовчувані трагедії й спадок минулого виявляються небезпечнішими за будь-яку примару.

Чому варто прочитати цю книгу

• атмосферний український детектив із відчуттям позачасся;
• повільне, але напружене розслідування, яке тримає до кінця;
• сильні, неоднозначні персонажі, що розкриваються поступово;
• поєднання реалістичного злочину й моторошних народних мотивів;
• фінал, який змушує переосмислити все прочитане.

«А спадком буде смерть» — це історія про те, що в маленьких селах нічого не зникає безслідно. А минуле, якщо його не поховати чесно, завжди повертається — і зазвичай вимагає значно вищу ціну, ніж очікували.