Читати онлайн «Жагучі серця» Ксана Рейлі

Пролог

  Вікторія
    Мені було п'ять, коли мама вперше привела мене на чемпіонат з перегонів, і я побачила, як мій батько знову став чемпіоном...
    Мить, коли я безповоротно закохалася у перегони, коли вирішила точно, що обов'язково стану чемпіонкою.
    Шум, вереск, голосні сплески. Я ніколи не бачила такого. Здавалося, ніби потрапила на якесь фантастичне шоу. Мій погляд зупинився на чорно-білому прапорці, який гойдав вітер. Мама обережно підняла мене та поставила на невелике підвищення. Вона нахилилася до мого вуха так близько, що я відчула на своїй щоці її гаряче дихання.
    — Дивись туди, Вікторіє! — сказала вона, махнувши рукою вперед. — Он там твій батько. Ти бачиш його?
    Ми стояли в першому ряді, тому я добре бачила усе те, що відбувалося внизу. Тато був у своєму дивному спортивному костюмі. Батько часто одягав його на тренуваннях, але я не розуміла, чому він такий щільний. Мама інколи приводила мене на стадіон до тата, де я дивилася на те, як він катався на своєму автомобілі, але це вперше я була на чемпіонаті. Серце нестримно билося в грудях в передчутті. Я ніколи ще не бачила так багато людей. Моя рука злетіла вверх і я почала махати нею.
    — Тату! Тату! — кричала я, стрибаючи на місці.
    Мені хотілося, щоб він помітив мене та, як завжди, усміхнувся. Але батько навіть не повертав сюди голову. Він був зосереджений, надіваючи на руки рукавиці.
    — Чому він не помахав мені у відповідь? — ображено спитала я, глянувши на маму.
    Вона нахилилася до мене та тепло усміхнулася. Її коричневе волосся залоскотало мою шкіру на шиї.
    — Твій татусь не бачить тебе, — відповіла мама та ніжно погладила мене по щоці. — Тут так багато людей, що він не зможе помітити тебе серед інших. Ми підемо до нього вже після чемпіонату.
    Я насупилася, знову спрямувавши свій погляд на батька, що тепер уже надівав блискучий шолом темно-фіолетового кольору. Мама обійняла мене, а я міцно схопилася руками за поручні. Я не дуже слухала, що говорив дивний голос з колонок. Мій погляд сфокусувався на яскравих автомобілях, що зібралися біля смугастої лінії. Я мало що розуміла зараз, але мені так сильно подобалося в цьому місці. Враження були такими, що аж дух перехоплювало.
    Тато впевнено попрямував до свого автомобіля яскравого пурпурового кольору.