Читати онлайн «Викрадена наречена» Кіра Шарм

1

  Розділ 1

  Анотація-пролог

  – Говори «так», Саїдо! Це так просто. Скажи так і ніхто не постраждає.

  Він увірвався на моє весілля. Страшний, дикий, ніби повстав із пекла.

  І тепер тримає на прицілі мого нареченого, вимагаючи, щоб перед вівтарем я сказала «так» йому. Хоче силоміць зайняти його місце!

  А в мене ноги підкошуються від одного погляду на його дике обличчя. На погляд, що пропалює до ребер.

  – Навіщо? Навіщо я тобі? Навіщо все це?

  - Ну, ти ж не хочеш бути останньою повією і віддатися в шлюбну ніч не своєму чоловікові! А її ти проведеш зі мною!

  Розділ 1.

  - Дівчата! Та тихо ж ви! Можете хоч хвилину посидіти смирно і послухати!

  Тихо і смирно на думку батьків, це ні на що не відволікаючись. Випрямивши спини до натягнутої струни та склавши руки на колінах.

  – Ну!

  Обидві одночасно зітхаємо.

  Доводиться прийняти покірні пози і висловити зосереджену увагу.

  - Завтра дуже важливий день для нашої родини!

  Урочисто оголошує батько, шумно видихнувши і навіть підвівшись. Майже як для тосту.

  – Давид Багіров приїжджає на пару днів до нашого міста у справах!

  Ще урочистіше повідомляє він. Прямо наче й справді. Чиєсь весілля. Або ювілей. Ще урочистіше, ніж колись повідомив нам про те, що купив цей чудовий будинок!

  - І що?

  Я мовчу. Але Таміла, звичайно, змовчати не може!

  Вона старша сестра. Нехай і на рік. Але скрізь і завжди має бути першою! Ніколи не промовчить навіть там, де це просто необхідно!

  – І!

  Батько робить паузу багатозначно розкриваючи очі.

  - Мені це коштувало дуже великих зусиль. Але я все ж таки вмовив пана Багірова зупинитися в нашому домі, поки він буде тут!

  - Фуууууу, - Таміла округляє губи, видуючи повітря.

  В принципі це майже точно передає і мій стан.

  Я здуваюся, як повітряна кулька в розчаруванні.

  У мене були свої плани найближчими днями! У Тамілі напевно теж, хоч я впевнена, що зовсім інші. А так нам доведеться розважати гостя. Навіть розслабитися у власному будинку не можна буде!

  Напевно, він старий. І нудний. І, звичайно, пафосний і пихатий!

  Мабуть, постійно тільки й робити, що догоджати йому доведеться! А він точно ще й буде незадоволений усім!

  – Дівчатка. Зберіться! Це важливо!

  Обличчя батька починає червоніти.