Читати онлайн «Волонтери. Мобілізація добра» Сергій Жадан, Макс Кідрук, Гаська Шиян, Ірина Славінська, Андрій Любка, Катерина Бабкіна, Галина Костянтинівна Вдовиченко, Лариса Денисенко, Ірен Роздобудько, Ірена Карпа

Волонтери. Мобiлiзацiя добра
Гаська Шиян

Ірина Славiнська

Андрiй Любка

Макс Кiдрук

Сергiй Вiкторович Жадан

Лариса Денисенко

Ірена Ігорiвна Карпа

Галина Костянтинiвна Вдовиченко

Катерина Бабкiна

Ірен Роздобудько


Ця книга – про звичайних людей поруч iз нами, якi iнодi здаються справжнiми атлантами, на чиiх плечах тримаеться наш свiт, що похитнувся водномить. Тих, хто робить надзвичайне для бiйцiв, поранених, сирiт, бiженцiв, з ранку до вечора шукаючи можливостi для допомоги: збирае грошi на лiки, надае притулок тим, хто залишив рiднi домiвки, годуе, напувае, зiгрiвае… Це волонтери. Мирнi воiни свiтла. Строкатий килим iз вiршiв, есеiв i щемливих оповiдань найкращих украiнських авторiв змусить задуматися над цим феноменальним явищем та, мабуть (хто знае), зважитися на власний крок.

Обережно! Ненормативна лексика!





Волонтери. Мобiлiзацiя добра



Обережно! Ненормативна лексика!







Передмова


Бiдна, бiдна моя Украiна… Це кажу вголос я, Ірена Карпа, у ХХІ столiттi, а не котрийсь iз високочолих заплаканих класикiв сто чи двiстi рокiв тому. Я дивлюся останнi новини – у Фейсбуку, у телевiзорi, чую iх по телефону. І плачу гiркими сльозами, на якi здатнi лише безсила лють i болюче спiвчуття. У такi митi менi байдужi пафос i банальнiсть моiх слiв. Мозок просто безсилий охопити масштаб трагедii, у котрiй цiеi митi живуть мiльйони моiх спiввiтчизникiв. Безкiнечнi звiстки про загибель солдатiв на Сходi. Падiння гривнi. Змалiння всiх виплат. Зростання цiн. Панiка. Страх, що ворог захопить новi й новi територii. За що нам це? Чому? Невже ми досi не заплатили за уявнi та наявнi помилки предкiв, якими б вони не були? Бiдна, бiдна моя Украiна. І коли це все закiнчиться, питаю себе я, питаете себе ви, питають усi: вiд селянина до полiтолога, вiд журналiста до шкiльноi вчительки i, певно, навiть знахарiв i вiдьмакiв. «Молодих покалiчать i уб’ють, старi помруть з голоду!» – у телефонi аж буяе оптимiзмом мама. То там, то сям люди говорять про голодний бунт i Третiй Майдан. Усе змiнюеться блискавично: поразки, перемоги, прогнози, припущення.

Аж тут, наче вiдчуваючи, про що я думаю, менi телефонуе знайома волонтерка Юля. Що ти там, каже, Карпа, в депресiю не впадаеш? Та от тримаюся, як у мультиках, за краечок прiрви, бо який сенс вiд тоi депресii.