Читати онлайн «Ти під забороною» Ріна Савіна

1

  Я прокинулася у гарному настрої та посміхнулась новому дню. На серці було тепло та спокійно. А все тому, що вночі мені наснилися батьки. Ми відпочивали на нашому улюбленому місці на березі моря. Світило яскраве сонце, хвилі накочували на берег і грали з білою галькою на березі. А ми втрьох насолоджувалися морем та сонцем. Батьки були такі щасливі. Я зайшла занадто далеко в море і, батько покликав мене:

  - Принцесо, повертайся, там занадто глибоко...

  Від його голосу я й прокинулася.

  Я лежала і думала, що ймовірніше цей сон наснився мені не просто так. Повинне статися щось несподіване та гарне. Бо батьки мені снилися завжди перед позитивними подіями. Мабуть, вони так оберігали мене. Я знову посміхнулася і підвелася з ліжка.

  Майже одразу почула стукіт у двері.

  - Іринко, настав час вставати, сніданок готовий.

  - Я вже прокинулась, зараз вийду.

  Я швидко одяглася і вийшла зі своєї спальні. Пробігаючи у ванну, на ходу цмокнула Марину в щоку.

  - Доброго ранку, Маринко!

  - І тобі доброго ранку, дитино!

  Грайливо надувши губи, я пішла у ванну кімнату.

  Мене трохи злило, що Марина називала мене дитиною. Адже я вже доросла дівчина і навіть закінчила перший курс університету. Але водночас я розуміла, що для неї я завжди залишусь дитиною. І так називати мене Марина мала повне право. Адже вона виростила мене і замінила мені та сестрі батьків.
    Марина була нашою тіткою, рідною татовою сестрою. Коли батьки загинули, вона залишилася із двома дітьми. Хоча й сама ще була зовсім молодою. Марина навчалася в університеті і їй довелося поєднувати навчання та роботу в компанії, батьки мали невеликий бізнес. Їй пропонували віддати нас до інтернату, але тітка гідно витримала всі труднощі. Вона дбала про нас із сестрою і віддавала нам усе своє кохання.

  Прийнявши душ, я вийшла на кухню, де вже був накритий стіл. Моя старша сестра Олена вже снідала, ткнувшись у телефон.

  - Смачного, - побажала я Олені.

  - Ага, дякую, і тобі теж, - не відриваючись від телефону, відповіла сестра.
    Я сіла за стіл, а Марина подала тарілку з моїми улюбленими сирниками.
    Я їх дуже любила, і тітка намагалася готувати улюблені ласощі частіше.