Читати онлайн «Суддя» Ольга Лавін

1 Глава

  Майя

  - Слухай, подруго. От чесно кажучи, ніколи не думала, що наші депутати також воліють проводити час із дівчатками легкої поведінки. Це для мене стало справжнім потрясінням. Адже у них дружини, напевно, і діти є.

  - Ти жартуєш, мабуть? Усі вони ще ті зрадники, Лізо. Мені незрозуміло одне, для чого нас запросили на це свято з програмою?

  Не хотіла спочатку погоджуватися, але розуміла, гроші були непоганими, і відмовлятися не хотілося. Тим паче з Лізою нещодавно нову програму розробили. Гадаю, аудиторії сподобається.

  - А їм гроші нікуди подіти, от і бісяться. Ну а що не кажи, наше шоу багато хто дивиться із задоволенням. Ми найкращі з тобою, Лізок.

  - Так, але це закритий заклад. І я помітила, що практично немає молоді, одні чоловіки середнього віку і старші. А я так хотіла, щоб...

  - Зрозумій, Лізо. Молодих і тих, хто домігся всього своїми руками й мізками, одиниці. Ось саме ці чоловіки і є батьками мажорів, які вигрібають тільки за рахунок татусевих грошиків. У них самих немає нічого. Ні розуму, ні фантазії.

  - Ну, це не про тебе. Ти успіху домоглася власними зусиллями.

  - Ну так - кілька переломів ніг і рук, а так все нормально.

  Згадувати про це не можна без сліз. Стільки зусиль, стільки травм. І все заради чого? Щоб мати можливість виступати на висоті. Виступати, долаючи страхи, виступати щоразу перебуваючи підвішеною над прірвою з власних ілюзій. Мрія стати частиною циркового шоу в найвідомішому цирку світу не мала успіху. Коли проходив кастинг у "Цирк сонця", я невдало впала і отримала перелом правої щиколотки і правого зап'ястя. А мені так хотілося полетіти в Канаду! Так хотілося подивитися світ. Але я вірю, все у мене ще попереду. Якщо мріяти і вірити - все здійсниться. Зараз я виступаю зі спільною програмою з Лізою на різних заходах. Переважно це корпоративи у клубах і виступи у багатіїв на вечірках. Дні народження, весілля та інші урочисті події.

  - Майя, ти розумниця. Не знаю, як би я змогла жити без підтримки близьких.

  - Я не хочу про це. Що? Лізо, ти чого завмерла на місці?

  Лізка на мене подивилася здивованими очима, хоча ні, не на мене.

  - Добрий вечір, принцеси, - почула досить суворий голос за вухом, але навіть не думала повертатися.

  - Вітаю, Євгене Миколайовичу, - привіталася з ним перша Ліза.