Читати онлайн «Несподіване весілля. Медовий місяць» Ксана Рейлі

Несподіване весілля. Медовий місяць
Ксана Рейлі


Розділ 1


— Нічого собі! — вражено сказала я та присвиснула. — Я потрапила в Букінгемський палац?

Гордій біля мене тихо хмикнув. Я справді була в захваті від побаченого. Звісно, розуміла, що будинок дідуся мого чоловіка буде великим, але такого навіть не очікувала. Я легко опустила окуляри на переніссі, щоб краще все роздивитися. Переді мною стояв величезний будинок з тинькуванням бежевого кольору та красивим оздобленням навколо вікон. Він був не просто великим, а майже як палац. Я не могла ніяк прийти до тями від побаченого, аж доки Гордій не схопив мене за руку.

— Ходімо, Поліно! — сказав він. — Ти ще всередині не була. Будеш ще більше шокована.

— Ти не говорив, що твій дідусь аж настільки багатий, — зауважила я. — Це...

— Неймовірно, прекрасно та як у твоїх мріях? — перервав мене чоловік.

— Майже. Я хоч і хотіла завжди бути багатою, але сподівалася, що мені вдасться самій себе забезпечити. Ну, а тепер мені дуже пощастило з моїм чоловіком.

Я мило усміхнулася, зустрічаючись поглядом з красивими сірими очима Гордія. З першої ж миті, як я побачила їх, то полюбила так сильно, що досі моє серце завмирало кожного разу, коли я дивилася в них. Інколи мені не хотілося нічого, аби лише він глянув на мене так по-особливому та з любов'ю.

Ми підійшли до будинку і перед нами одразу ж відчинилися двері. Я широко усміхнулася, коли побачила дідуся, що прямував до нас. Гордій же був занадто напруженим. Він так міцно стискав мою руку, що навіть було трохи боляче. Я легко постукала пальцями по його долоні, і чоловік послабив хватку. Він прошепотів одними губами слово "вибач" та продовжив дивитися своїм суворим поглядом на дідуся. Лише одного разу Гордій дивився на мене так. І це був той жахливий момент, коли він не повірив мені. З того часу чоловік завжди намагався загладити свою вину переді мною. Хоч і минуло багато часу з тієї миті, він все ще відчував провину. З дідусем Гордій не спілкувався зовсім, тому ця напруга була цілком очікуваною. Щоправда, я думала, що вони зможуть помиритися раніше. Та я рада, що у них з'явилася можливість зробити це під час нашого медового місяця.

— Вітаю! — заговорив Гордій старший, усміхнувшись. — Невимовно приємно бачити вас у своїй скромній оселі.