Читати онлайн «Крила Яструба» Д. Норгар

Крила Яструба
Д. Норгар


Ти молода дiвчина вiдмiнниця-студентка… Нiчого дивного, правда? А ще ти мрiеш про вiйськову кар’еру i водночас хочеш стати планетарним дослiдником. Це теж не дивина. І вже про що ти точно не бажаеш думати – це про полiтику. Але е одне але… В цьому свiтi все пов’язано, i зайва цiкавiсть при виконаннi дипломного проекту легко може призвести до бiди, а особливо, якщо ти наступила на хвiст керiвництву спецслужб, якi, до того що наскрiзь корумпованi, ще й прогавили повзучу iнтервенцiю давно розбитого ворога. І ось на додачу до диплому в тебе контракт, який мало чим вiдрiзняеться вiд рабства, та командир злiплений з того ж тiста, з якого в давнину лiпили Джона Моргана i Френсiса Дрейка! Бiда та й годi… От тiльки через деякий час ти починаеш розумiти, що саме це i е справжне життя!…





Д. Норгар

Крила Яструба





Частина 1





1


Яскраве сонячне промiння стрибало по стiнi бiлими зайчиками. Наснилося щось дивне i незрозумiле, що саме, важко було пригадати, але слiд вiд сну залишився яскравим, наче це було щось важливе.

Холоднi сiрi очi байдужим поглядом слiдкували за промiнням на бiлiй стiнi, аж поки, в iще дрiмаючу свiдомiсть, не увiрвався крик комунiкатора. Вiн болем вiдгукнувся у головi, так що довелося остаточно прокинутися i прийняти виклик. У повiтрi замерехтiли промiнчики, i з’явилося обличчя жiнки.

– Мамо?

Вона сiла, поправивши бiлу майку, i скуйовдила темне волосся. Вiд зачiски пiсля вчорашнього не лишилося й слiду.

Мама всмiхнулася i похитала головою.

– Хотiла привiтати тебе з успiшною здачею iспиту. Бачу, ви гарно вiдпочили.

Дiвчина потерла обличчя долонями, щоб хоч трохи прийти до тями. Таки так, «гарно» вони учора вiдпочили.

– Так, дякую. Трохи вчора погуляли, може, навiть, то було зайве.

Мама кивнула.

– Я думаю, свiжий апельсиновий сiк мае допомогти.

– Я думаю, ти телефонуеш менi не для того, щоб порадити, що врятуе мене вiд похмiлля, чи не так?

Дiвчина пiдняла з пiдлоги трохи пом’яту форму i, глянувши на годинник, почала збиратися.

– Кажу ж, ми вирiшили привiтати тебе з успiшним завершенням навчального року. Всi удома вже скучили i Мерiс, i Вендi, вони чекають любу сестричку. Мiото приходить мало не щодня, все питае, коли ти повернешся.