Читати онлайн «Колишня законна» Ольга Сова

РОЗДІЛ 1 "Нове життя"

  Малюк ніжно всміхається крізь сон, інстинктивно стискаючи крихітні пальчики в кулачок. Як же він схожий на свого татка! І носик, і губки, і щічки — все-все його, навіть мила ямочка на підборідді.

  — Спи, спи, мій хороший,— колишу дитячу коляску, а іншою рукою поправляю тонку пелюшку, якою накритий хлопчик.

  — О, у тебе чудово виходиться. Я вже сто разів говорила і знову повторю: ти будеш прекрасною мамою. Твоїй майбутній донечці надзвичайно пощастило, — вийшовши з кав’ярні, Оля подає мені пластиковий стакан лимонаду та падає поруч на лавку, але спершу прискіпливо оглядає свого синочка. — Ну і спека сьогодні. Ти як почуваєшся? Не паморочиться в голові?

  Я автоматично кладу долоню на живіт. Моя крихітка, відчувши дотик неньки, відповідає легким поштовхом. Рідна. Кохана. Єдина.

  — Вчора була в жіночій консультації. У нас все добре, тож не хвилюйся. Доня справно набирає вагу і вже готується до появи на світ.

  — Ох, шкода, що тобі немає кому допомогти. Самій буде дуже складно. Особливо на перших порах. У мене хоч Назар є і його мама приїздить часто.

  — Нічого. Ми з Євою обов’язково справимось. Ми ж дівчата. А дівчата все можуть.

  — Угу, і борщ зварити, і цвях забити. До речі, твій Гриньов так і не об’являвся? Можливо, все-таки варто йому розповісти про дитину?

  Я нагороджую подругу багатозначним поглядом. Ні. І ще раз ні. Я ніколи не повернусь до чоловіка, який звинуватив мене, принизив, оббрехав і не дозволив бодай слова сказати у своє виправдання. Вісім місяців тому він все вирішив за обох. Тож зараз я маю повне право приймати рішення самостійно. Точніше я вже його зробила, коли вбита горем, підкорена відчаєм, знесилена слізними годинами, дізналася про вагітність. Омріяну вагітність.

  Довгий час я лікувалась, намагалась завагітніти за допомогою ЕКЗ, шукала спеціалістів і навіть до народної медицини зверталась. І все було даремно. Рівно до того моменту, поки в моєму житті не з’явився Гриньов і не попросив стати його фіктивною дружиною. Однак, стосунки, які спочатку ґрунтувались на домовленостях, виявились сильнішими за нас.