Читати онлайн «Дума про Хведьків Рубіж» Володимир Худенко

Дума про Хведькiв Рубiж
Володимир Худенко


Цього разу конотопський маестро мiстики i хоррору Володимир Худенко звертаеться до iсторичноi тематики. Упирi та iнша нечиста сила, виявляеться, триста-п’ятсот рокiв тому були активнiшими, так би мовити, в суспiльному життi Європи i решти краiн зокрема. Величезна армiя справжнiх кровожерiв iз заходу йде захоплювати людський свiт. І це не якась там хаотична юрба. Це вишколена регулярна армiя упирiв. І нiщо i нiхто не може чинити iй опiр. Нiхто, крiм козака Хведька. Та чи по силам одному, хай навiть характернику, протистояти цiй навалi?





Володимир Худенко

ДУМА ПРО ХВЕДЬКІВ РУБІЖ




(Роман)


«Спочатку був хрест, i хрест був у вiчностi, i на хрестi сидiв ворон.

А пiд хрестом була могила, i могила та звалась вiчнiстю.

І був хрест перевернутим хрестом.

І клював ворон могилу, злетiвши з хреста.

І там, де клював, стала твердиня.

І була твердинею вселенська тьма, i е вона донинi,

i зветься простором i часом, i мае у собi вiчнiсть.

Ходив ворон по твердинi, походжав, i сiяв по твердинi рух, i рух став свiтом.

І з того стала тьма i свiт, що е донинi.

А тодi злетiв ворон iз тьми i свiту.

І помiшались тьма i свiт.

І стала мiж тьми i свiту помiсь, i звалась життям.

І то було першожиття.

І вмирало першожиття, бо тьма оддiлялась од свiту знову.

Бо тьма була не свiт.

І не хотiло першожиття вмирати, i здержувало тьму зi свiтом.

І се був початок.

Та не в’язався свiт iз тьмою, i вмирало першожиття.

І тодi деякий свiт став тьмою, а тьма свiтом.

І з них стало друге життя.

А друге життя було смерть»

    (З упирськоi Книги одкровень.
    «Про створення свiту».
    Цикл перший. Одкровення перше.
    Про ворона, могилу i хрест)






До чительника


Текст, приведений нижче, е нiчим iншим, як жахалкою, розказаною вашим покiрним слугою в нiч на Івана Купала 6–7 липня 200… року коло ватри на околицi села Карабутове Конотопського району Сумськоi областi пiсля дванадцятоi години i аж до ранку. Слухачами моiми були моi ж шкiльнi товаришi – учнi, певне, 10–11 класу на ту пору, якщо я не помиляюся, звичайно.