– Хороший учитель теж не кричить, а всі його слухають, – промовив повчально батюшка.
Тут багато до чого доводиться звикати, головне для нашого брата – витримка. Тоді ніде не пропадеш.
Не всі дороги ми обираємо. Інколи дороги обирають нас.
Варфоломій не раз поглядав на брата й думав про те, що рідні по батькові, насправді вони були чужими, як чужими бувають люди, котрих нічого в житті не об'єднує, окрім нав'язаного випадком народження.
Ти не завжди ображайся, якщо тебе ображають. Краще подумай, чому ображають, може, так і треба.
— Хохлом обзивати? — глянув Данило в обличчя Олексію. — Отут, у мене вдома?
— Хто ж нам винен, що ми хохли, —
– Ні-ні, – заперечив гарячково. – Я, знаєш… Я для себе ще нічого не вирішив. Ти не сердься, та я піду своєю дорогою.
– Підеш, – баба сумно похитала головою. – Я давно знаю, що підеш. От тільки якби ти сам знав, куди йти, а не блукав, наче лоша без табуна.
Кому дано більше любити, тому дано більше й прощати.