Показувати по: 20

Цитати з книги «Лемберг. Під знаменами сонця» Анни Хоми

Життя не закінчується, коли приходить біль. Життя закінчується, коли нічого вже не болить.

Для того,щоб повірити в Бога,треба зустрітися з Його ворогом.

А сумнів – то така зараза, яка може зробити те, чого не зроблять тисячі ворогів. Може вбити тебе зсередини.

Гроші — це не тільки зло, як говорили ті, хто їх не мав. Це також можливість створювати красу.

Ніхто не може знати про злочин більше, ніж злочинець.

Заберіть у чоловіка матір, мрію і сонце — що в нього залишиться? Темрява…

Не одного хлопа могла би врятувати освіта. Тому, мабуть, держави так рідко дають доступ простому люду до якісної освіти.

Коли брешеш, то роби це так, щоб навіть твоя совість повірила.

Дуло карбіна не любить неслухняних.

Життя не закінчується, коли приходить біль. Життя закінчується. коли ніщо вже не болить.

Історія найрідніших тобі людей, які так само жили, любили, ненавиділи і вмирали, вартувала, щоб про неї написали книгу. Кожне життя цього вартує.

Ніхто не любить зрадників. Навіть Христос. Хоча й прощає їх.

Прикмета є: коли дуже зле, то має бути добре, а коли добре, то чекай лиха.

Цвинтар без тебе був би порожнім.

Не сподівався,що зможу так легко говорити людям усе,що думаю.Виявляється,правда набагато простіша за брехню.

Каміння легше за книжки. І воно не горить.

Скажу я вам, коли є робота, час спливає непомітно. Усі наче про це знають, але очі бояться і руки опускаються, коли розумієш: цієї роботи так багато, що значно легше відкласти її на завтра, а завтра – на післязавтра…

Але коли одного разу берешся і робиш усю роботу, щось всередині тебе тішиться, як ненормальне. Перемога над собою виявляється куди важчою і важливішою, аніж перемога над цілою армією ворогів.

.Не зводячи очей з обрію, я почав прикидати, скільки ще сонце витримає таку над собою наругу. Кожного вечора. Умирати невідомо за що..

Різні в нас дороги. Я битимуся до останнього.

За тебе теж.