У великих убивць, як і в багатьох людей, великих у своїй справі, очі сині.
Виставка навчила людей, занурених у повсякденні турботи, що не треба сприймати місто лише як темні, брудні й небезпечні бастіони прагматизму. Місто може бути й прекрасним.
Його методи були занадто нові, вправність занадто велика, а люди навколо занадто наївні, наче їх ніколи в житті не обманювали.
"Він – геній зла, втілений демон, настільки неймовірно жорстокий, що жодному письменнику не спало б на думку вигадати такого персонажа. Та й історія його також скидається на гідну ілюстрацію кінця століття".
Спочатку це її зляколо, але вона швидко відчула, що жар і ризик їй насправді подобаються.
Збільшення людського віку мене не цікавить, коли людина вже зробила свою справу, і зробила її вдало.
Я народився з дияволом усередині. Я не міг нічим зарадити тому, що вродився вбивцею, так само як поет не може стримати натхнення до пісень.
Д-р Г. Г. Голмс, зізнання 1896 року
Немає жодних сумнівів, що того літа на всесвітньому ярмарку творилися чудеса. Але й темрява зачепила крилом цю дивовижну подію. Десятки робітників загинули або дістали каліцтва під час будівництва цієї мрії, прирікши свої сім’ї на злидні. Ще п’ятнадцять людей загинуло під час пожежі, і убивця перетворив церемонію закриття події, котра мала б стати святом століття, на великий похорон. Траплялися й страшніші речі, хоча вони спливали на поверхню не одразу. Серед прекрасних творінь Бьорнема походжав убивця. Молоді жінки, які приїжджали до Чикаго подивитися на ярмарок і почати нове самостійне життя, зникали, причому востаннє їх бачили в будівлі, що належала вбивці, — вона займала цілий квартал і являла собою пародію на все, що миле серцю архітектора. Лише після виставки Бьорнем і його колеги дізналися про тривожні листи з описами зниклих дочок, котрі приїхали до великого міста й безслідно зникли.
"Під світлом зірок озера лежить темне й похмуре, але на берегах усе сяє золотавим світлом міста із слонової кістки, прекрасного, наче мрія поета, безмовного, наче місто мертвих."
"Тож настав час, поглянути правді в очі: Чикаго розчарував своїх ворогів і здивував весь світ".
Кожне стадо не без паршивої вівці.
"Є в нас, така родинна схильність: швидко втомлюватися від одноманітної справи…"
Із Занзібару надішли сумні новини: пігмеїв не буде. Лейтенант Шнуфельдт загинув за загадкових обставин.
