Показувати по: 20

Цитати з книги «Дюна» Френка Герберта

Боятися варто людину без емоцій.

Злість – це одне, а жорстокість – зовсім інше.

Якщо суперник боїться тебе, настає мить, коли потрібно дати можливість страху розвинутися вповні; дай йому час попрацювати з ним. Нехай він обернеться на жах. Нажахана людина б’ється проти самої себе. І внаслідок цього вона нападає від відчаю. Ця мить є найнебезпечнішою, але нажахані люди зазвичай припускаються фатальних помилок.

Що ти зневажаєш? Ось це й відкриває твою суть.

Я не повинен боятися. Страх убиває розум. Страх — це маленька смерть, що веде до повного самозабуття. Я зазирну в очі своєму страхові. Я дозволю йому пройти повз мене та крізь мене. І коли він піде геть, то я обернуся до нього внутрішнім зором і простежу його шлях. Там, де страх пройде, нічого не зостанеться. Залишуся тільки я.

Лiдер, як бачиш, – це той, хто вiдciює людей від натовпу. Він утримує рівень індивідуальностей. Щойно індивідуальностей бракне – люди знову перетворюються на натовп.

Жоден процес не можна зрозуміти, обірвавши його. Розуміння має рухатися разом із процесом, має злитися і текти

разом із ним.

…ніхто не здобуває їжу, безпеку та свободу лише завдяки інстинкту… тваринна свідомість не простягається за межі буття моменту цього, не здатна осягнути, що її жертви зникають навіки… тварина руйнує старе й не може створити нове… тваринна жага лишень наближається до чуттєвого рівня, але ніколи не сягне рівня сприйняття… людині ж необхідна система координат, через яку вона бачитиме світ…