
Бувають в житті такі моменти, коли найвищою чеснотою і найбільшим моральним вчинком є звільнити оточуючих від своєх присутності, такі речі розуміти треба.
Ми не гомосексуалісти, але все до того йде.
Завжди так: хочеш не хочеш – мусиш боротись, інакше з цього нічого не вийде, або сиди вдома і не рипайся, або вже – спробуй взяти за яйця прикрі обставини…
"…Сама можливість прокинутись бодай з кимось, не самому, не сам на сам зі своїм похміллям і кривавими сновидіннями, прокидатись із кимось – це завжди прикольніше"
—Ну, ні, — каже Вася. — Я не згоден. Я своїх батьків люблю.
—Ти їх коли востаннє бачив?
—Яка різниця? — говорить Вася. — Мені їх не треба бачити, щоб любити.
в принципі я можу робити будь-що, ну, майже будь-що, але тут така проблема — що я не хочу робити нічого, мені так природніше, хоча не всі це розуміють, така проблема.
«Мамині сині очі, — відразу ж беруться до справи степан галябарда, — бачу вас, як на долоні, — всі ви па-ра-рам смутком оповиті і від сліз трішечки солоні». «Трішечки, трішечки», — незадоволено затягує хор.
Трішечки солоні, — думаю я, — це добре чи погано? Мабуть, все-таки, погано, було б краще, якби їх нормально посолили, якщо я все вірно розумію.
—Да, — говорить Вася. — Ну й жуки.
—Де жуки? — не розумію я. — Ти про що?
—Про маму.
—Що про маму?
—Захавали маму, — задоволено каже Вася, так, ніби підтвердились якісь його підозри щодо цього світу.
я боюся, що засну, і просто не додумаюсь прокинутися.
Бывают в жизни такие моменты, когда наивысшим благородством и наибольшим моральным поступком будет избавить окружающих от своего присутствия.
—Це такий, — говорить вона, — схожий на китайця?
—Скоріше на монгола, — кажу.
—А яка різниця?
—У монголів немає писемності.
—А в китайців?
—А в китайців писемність була, ще коли не було монголів.
прокидатись із кимось — це завжди прикольніше
– Да – как вы себя чувствуете?
– Знаете, – говорю, – я себя чувствую как река.
– Как река?
– Да, как река, текущая против собственного течения.
у місті йому немає робити чого. ним навіть міліція не цікавиться.
— я себе почуваю, як ріка.
—Як ріка?
—Так, як ріка, що тече проти, власної течії.
Соціум потребує компромісів.
Ну хочете я вам водяри дам? Ні, — відмовляється контролерка, — не хочу. Як це? — дивується Вася.
Ваха має цілих дві кімнати — в одній він живе, в іншій тримає контрабанду, різні там шоколадки, колу, героїн і чупа-чупси.
Собака втомлений і змучений — він п'є вже третій день, ще й погода погана, очевидно це від погоди, тиск чи як це називається, як називається стан, коли ти п'єш третій день і раптом перестаєш пізнавати рідних і близьких? Очевидно, що тиск.
Я не люблю свой день рожденья… всегда себя странно чувствовал, ну, в детстве, они все вокруг меня толклись и чего-то от меня хотели. А день рожденья-то на самом деле мой, понимаешь?