Показувати по: 20

Цитати з книги «Депеш Мод. Ще одна розмова» Сергія Жадана

я себе почуваю, як ріка, яка пливе проти власної течії.

Бувають в житті такі моменти, коли найвищою чеснотою і найбільшим моральним вчинком є звільнити оточуючих від своєх присутності, такі речі розуміти треба.

Ми не гомосексуалісти, але все до того йде.

Завжди так: хочеш не хочеш – мусиш боротись, інакше з цього нічого не вийде, або сиди вдома і не рипайся, або вже – спробуй взяти за яйця прикрі обставини…

"…Сама можливість прокинутись бодай з кимось, не самому, не сам на сам зі своїм похміллям і кривавими сновидіннями, прокидатись із кимось – це завжди прикольніше"

—Ну, ні, — каже Вася. — Я не згоден. Я своїх батьків люблю.

—Ти їх коли востаннє бачив?

—Яка різниця? — говорить Вася. — Мені їх не треба бачити, щоб любити.

в принципі я можу робити будь-що, ну, майже будь-що, але тут така проблема — що я не хочу робити нічого, мені так природніше, хоча не всі це розуміють, така проблема.

«Мамині сині очі, — відразу ж беруться до справи степан галябарда, — бачу вас, як на долоні, — всі ви па-ра-рам смутком оповиті і від сліз трішечки солоні». «Трішечки, трішечки», — незадоволено затягує хор.

Трішечки солоні, — думаю я, — це добре чи погано? Мабуть, все-таки, погано, було б краще, якби їх нормально посолили, якщо я все вірно розумію.

—Да, — говорить Вася. — Ну й жуки.

—Де жуки? — не розумію я. — Ти про що?

—Про маму.

—Що про маму?

—Захавали маму, — задоволено каже Вася, так, ніби підтвердились якісь його підозри щодо цього світу.

я боюся, що засну, і просто не додумаюсь прокинутися.

Бывают в жизни такие моменты, когда наивысшим благородством и наибольшим моральным поступком будет избавить окружающих от своего присутствия.

—Це такий, — говорить вона, — схожий на китайця?

—Скоріше на монгола, — кажу.

—А яка різниця?

—У монголів немає писемності.

—А в китайців?

—А в китайців писемність була, ще коли не було монголів.

прокидатись із кимось — це завжди прикольніше

– Да – как вы себя чувствуете?

– Знаете, – говорю, – я себя чувствую как река.

– Как река?

– Да, как река, текущая против собственного течения.

у місті йому немає робити чого. ним навіть міліція не цікавиться.

— я себе почуваю, як ріка.

—Як ріка?

—Так, як ріка, що тече проти, власної течії.

Соціум потребує компромісів.

Ну хочете я вам водяри дам? Ні, — відмовляється контролерка, — не хочу. Як це? — дивується Вася.

Ваха має цілих дві кімнати — в одній він живе, в іншій тримає контрабанду, різні там шоколадки, колу, героїн і чупа-чупси.

Собака втомлений і змучений — він п'є вже третій день, ще й погода погана, очевидно це від погоди, тиск чи як це називається, як називається стан, коли ти п'єш третій день і раптом перестаєш пізнавати рідних і близьких? Очевидно, що тиск.

Я не люблю свой день рожденья… всегда себя странно чувствовал, ну, в детстве, они все вокруг меня толклись и чего-то от меня хотели. А день рожденья-то на самом деле мой, понимаешь?