майже усі волонтери — гарні люди. Така особливість.
що більше ми можемо, то більше від нас вимагається…
Одним із простих рецептів щастя як у буддистів, так і в християн є допомога тим, кому зараз гірше, ніж тобі.
У кожного слова кожної людини є своя сила і ціна.
До українців останнім часом, здається, дійшло, що тоді, як комусь поряд дуже зле, нормальній людині добре бути не може.
Брехня може зачепити боляче, може пройти повз тебе, може посварити тебе з людиною, може відкинути на багато кроків назад, але тільки правда здатна зламати тобі все життя.
У болю є і щось позитивне. Це позитивне полягає у тому, що біль минає і тобі здається: ти любиш увесь світ.
Слова завжди використовуються проти людей, так було вчора, так є сьогодні, так буде завтра.
Робітник, студент, пенсіонер — усі ті, хто не- заслужено отримує так мало від держави і заслужено на неї ображається, — що вони можуть зробити тут і тепер для того, аби стати трохи щасливішими?
Допомагати тим, хто у більшій біді.
держава — то не лише репресивна машина податків і чиновницьких побудов. Це ще й суспільство. А суспільство — це багато-багато окремих доль, об’єднаних на даний момент спільною метою: вижити й перемогти
Якщо вам, до слова, потрібно уявити собі щось дуже-дуже миле, хороше, зворушливе, незграбне, беззахисне та приємне – ви завжди можете уявити собі пінгвіна у в"язаному светрику.
Слухаю, намагаючись уявити, як це – бачити знайомі вулиці, знати, що десь там вікно твоєї кімнати, твої книжки, зів"ялі без нагляду бегонії у вазонках, коти у сусідів або у під"їзді, безпритульні, прислухаються до кроків, чи ти, бува, не повертаєшся…
Чому волонтери не роблять зупинок? Чому не можуть сказати "досить з мене"? Чому не перемикаються на свої справи?.. Звідки ці запаси терпіння? Мабуть, звідки й терпець хлопців на фронті. Втомилися, а не вступаються, бо що тоді?..
…усі, хто волонтерить, так чи інакше пропускають той біль світу крізь себе.
Мужики – слабачьё, не успеваешь наораться на них, как раз – и померли.
Ранки рідко бувають добрими. Частіше за все вони, наче зголоднілі за ніч собаки, хапають за голі п`яти обеззброєних ще застиглих в обіймах сну людей, змушуючи їх пожвавлювати свої рухи, вмиватися, вдягатися, вливати в себе каву, чай або сік і вирушати на роботу, де так само треба вливати в себе каву, сік і намагатися працювати.
Втільте в життя свої п`яні обіцянки на тверезу голову. Це навчить вас тримати язика за зубами.
Ернест Гемінгвей
Людина природніше виглядає на балконі, коли курить.
Вихованість рятує бідних людей від ганьби
