Показувати по: 20

Цитати письменника Олександра Сідоренка (Фоззі)

Як можна бути залюбленим у те, чого не існує? — думав я. Як можна бути патріотом країни, якої немає на мапі? Як можна говорити мовою, яку давно заборонили? Як можна цікавитися старовиною, яка закінчилася так фатально?

Роки викристалізовують нас. Розділяють справжні цінності від емоційних і хвилинних.

Кстати, к морю мы так и не переехали, все время находились дела поважнее – то пьянка, то танцы, то футбол.

Софія не грала в Україну, вона нею й була — революційною, сильною, незрозумілою. Софія, як всі ми, несучи в собі прірву, цю прірву щоразу перестрибувала. Вона будувала й будувала. Себе, будинки, книжки. Це був її спосіб виживати в нашій внутрішній країні прірв.

Свобода – це велика відповідальність,

надто цінний матеріал, щоб роздавати її тим, хто її не цінує

Представьте теплый осенний денек. Знаете, у нас в степной части страны наступает иногда такое удивительное время, когда лета уже нет, а косоглазая придуравочная девочка-осень блуждает по городу в теплом оранжевом сарафане и делает вид, что не она буквально через месяц превратиться в старую ужасную ведьму, фактически в умершую женщину, которую забыли похоронить. И тогда она будет ходить под дырявым зонтом, покачивая мокрой гниющей шляпой, и ты станешь ужасаться тому, что она в профиль напоминает Анну Ахматову, а анфас – вылитая Леся Украинка.

Тільки таке життя й приносить задоволення – життя задля життя. (Винничук)

аскетичність симпатично виглядає під час недільних богослужінь, та рідко спияє родинній гармонії.

вміти побачити, уміти пережити ще не значить уміти все згадати й розповісти.

… с первыми неделями сентября всегда наступала новая жизнь, независимо от школы, независимо ни о чего. (с) Рафаєєнко

(с.195)

Моєї люті ставало на цілий світ. Світ про це не здогадувався. (Жадан)

Деяких людей роблять митцями прості речі. Те, як вони живуть свій кожен день.