Як виробники тестують міцність та надійність пакетів

Міцний вид пакет з теоретично хорошими характеристиками може на практиці виявитися недостатньо міцним. А квола і ненадійна фірмова упаковка –  це серйозний удар по репутації бренду. Щоб не підвести таким чином замовника, сумлінні виробники проводять низку випробувань. Наприклад, на заводі МПАК mpak.ua є власна лабораторія, яка проводить тестування пакетів на міцність. За допомогою якого обладнання та як перевіряють якість пакетів, перш ніж надіслати продукцію замовнику?

Автоматичний контроль якості поліетиленових пакетів

Сучасне обладнання для виробництва пакетів – це повністю автоматизовані лінії, в яких є вузли контролю якості. Вони стежать за тим, щоб налаштування не збивалися, а параметри були постійними.

Вузли автоматичного контролю:

• датчики контролю температури та тиску в екструдері;
• інфрачервоні та лазерні датчики для контролю товщини плівки;
• візуальні камери перевірки якості зварних швів;
• оптичні сканери контролю флексодруку тощо

Все це автоматизоване обладнання стежить за процесом виробництва та сигналізує про найменші відхилення від еталонних показників, щоб мінімізувати відсоток шлюбу. Тому важливо вибирати виробника з хорошими екструдерами, флексомашинами та пакеторобними верстатами.

Як виробники перевіряють пакети

Замовити виготовлення пакетів Львів може на заводі, який проводить випробування поліетиленових пакетів. Як тестують поліетиленові пакети, щоб переконатися, що вони витримають заявлені в характеристиках 15-25 кг?

1. Тест на навантаження. Пакети майка, петля, банан перевіряють на статичне та динамічне навантаження. У першому випадку пакет поміщають вантаж, маса якого дорівнює номінальному значенню, і збільшують навантаження до розриву. У другому випадку пакет з вантажем розгойдують, багаторазово піднімають та опускають, щоб зафіксувати кількість циклів, які він витримає. Така перевірка міцності поліетиленових пакетів дуже важлива, адже насправді пакет не несуть, як кришталеву вазу, а смикають за ручки, розгойдують, зачіпають їм за прилавок, двері та ін.
2. Перевірка міцності ручок. При тестуванні на навантаження також перевіряють міцність ручок. Особливо це важливо для пакетів банан і петля, оскільки саме область ручок у них є слабким місцем.
3. Тестування зварних швів. При розтягуванні полотна на стенді перевіряють якість зварювання та міцність шва. Якщо температура зварювання була нижчою за норму, то шов розійдеться, якщо вище – будуть пропалювання, тобто будь-яке порушення технології призводить до дефектів.
4. Тест на опір проколу (Puncture Test). Стійкість до проколів перевіряють на стенді, який вимірює силу, потрібну для продавлювання плівки наконечником. Таким чином імітують кути коробок та гострі предмети, з якими пакету доведеться контактувати.
5. Тест на опір розриву (Tear Test). На випробувальному стенді вимірюють зусилля, при якому відбувається розрив натягнутої плівки.
6. Випробування температурної стійкості. Для перевірки стійкості до високих температур плівку нагрівають та заміряють максимальну температуру, при якій поліетилен зберігає форму та не деформується. Для тестування стійкості до низьких температур зразки заморожують та фіксують, коли поліетилен стане крихким. Ці тести показують, чи пасують для промислового шокового заморожування, чи витримають вони зберігання в екстремально спекотному приміщенні або на відкритому сонці.

Стандарти випробувань

Перевірка міцності та надійності пакетів з ручками повинна відповідати стандартам (наприклад, часто використовується EN 13590). Виробник повинен перевіряти зразки з кожної партії та складати протоколи перевірок. Суворий контроль якості – це гарантія того, що замовник отримає якісні пакети, а його клієнти –; гідний сервіс та гарне обслуговування.