Іван Нечуй-Левицький

Іван Нечуй-Левицький став одним з символів української літературної та наукової спільноти ХІХ століття. Будучи не тільки вченим, а й письменником, він твердо відстоював свою громадянську позицію. В це входило і те, що він сприяв поширенню української літератури на українських теренах в складі Російської імперії. Категорично, навіть з певною впертістю відстоював народну мову, та писав за принципом «як чуєш, так і пишеш», через що в нього часто траплялись конфлікти з колегами. Проте, незважаючи на це все, він все одно залишився видатним письменником та науковцем в українській культурі.   

Ранні роки

Народився Нечуй-Левицький в селі на Черкащині. Батько був місцевим священиком. Незважаючи на це, він був освіченою та прогресивною людиною. Своїми силами організував дома велику, в рамках села, бібліотеку, а пізніше і школу. Першу освіту Іван отримував з книжок в батьковій бібліотеці, але згодом його віддали на навчання до дяка. Після закінчення Богуславського монастиря, де вивчав латинську, грецьку та інші мови, вступає до Київської духовної академії.

Під час навчання захоплюється видатними літераторами свого часу: Гоголем, Шевченком та Пушкіним. Пізніше знайомиться з класиками європейської літератури: Данте, Сервантес та інші. Повністю закінчує академію в 1865 році. Але так і не почав працювати за фахом священика. Натомість викладав різні предмети в Полтавській духовній семінарії. Пізніше продовжив хронологію педагогічної роботи в Королівстві Польському.   

Літературна та наукова робота

Паралельно з роботою викладача починає писати. В цей період його творчості він написав «Наймит Яріш Джеря», «Дві московки», також виходят і наукові роботи за авторства Нечуя-Левицького, як до прикладу, стаття «Світогляд українського народу в прикладі до сьогочасності». Після переїзду в Кишинів, та видання Валуєвського циркуляру на заборону використання в літературі української мови, Нечуй-Левицький разом з громадсько активними поплічниками заснував гурток для обговорення гострих політичних та соціальних проблем.

Під час перебування в Кишиневі пише свою кращу роботу, реалістично-соціально побутову повість «Кайдашева сім’я». Разом з нею виходить цілий список творів, які доповнили собою українську літературу, як до прикладу: «Бурлачка», «Старосвітські батюшки та матушки», «Микола Джеря» та інші.    

Особливості творчості

Окрім різних повістей Нечуй-Левицький був ще й видатним драматургом. Головними творами в драматургії стали «На кожум’яках», «В диму та в полум’ї», та драма «Маруся Богуславка». В своїх соціально-побутових творах він досконало відтворював типову родину зі всіма її згодами та негараздами. В своїх оповіданнях розкривав для читача та знайомив його з тяжкою долею селянства в ХІХ столітті. Описуючи складні тенденції своєї сучасності, як становлення капіталізму, зародження пролетаріату та масовий розвиток міст простими словами, письменник давав змогу читачеві зрозуміти всю складність процесів, що відбувались в часи реформ.

Є такі люди, без яких неможливо уявити культурний простір тієї чи іншої країни. Для України такою людиною безсумнівно є Іван Нечуй-Левицький. Його літературні та наукові таланти доповнили і без того численну класичну українську літературу. Скачати всі книги безкоштовно та без реєстрації за авторства Івана Нечуя-Левицького можна в таких форматах, як fb2 (фб2), txt (тхт), epub (епаб), rtf (РТФ). Читайте книги Івана Нечуя-Левицького онлайн, або слухайте в форматі аудіокниг на нашому ресурсі електронних книг.