«Життя між рядків. Зцілення письмом і творчістю» Таіс Золотковська

Ця книга почалася як дружнє спілкування авторки з читачами, а згодом перетворилася на книжку з роздумами про письменницьке життя, творчість і вправами для письма як способу зцілення. У ній вона ділиться досвідом творчості, розповідає, як працює мислення письменника і як звикнути до регулярного письма.

Книга також має дуже особистий контекст: значна частина тексту була написана до повномасштабної війни, а пізніше авторка додала нові роздуми, коли почала працювати з людьми, які пережили складні події, проводила творчі тренінги, майстер-класи та ретрити для митців. Саме тому головною ідеєю книги стало письменництво як зцілення.

Книга має інтерактивний формат. У ній є:

• роздуми про творчість і життя письменника;
• листи до читачів;
• історії з життя;
• вправи для письма;
• завдання, які читач може виконувати прямо в книзі або в зошиті.

Авторка пропонує читачеві писати власні тексти, робити списки, придумувати історії, записувати ідеї, тренувати «творчі м’язи» і поступово формувати звичку писати.

У книзі багато думок про дисципліну письма; роботу з ідеями; страх творчості; натхнення; уважність до світу; творчість як спосіб переживати емоції і події життя.

Одна з центральних думок книги — ідеї приходять до тих, хто уважний до світу і до себе, а творчість — це не тільки натхнення, а й щоденна робота, маленькі кроки, сторінка за сторінкою.

Авторка говорить про те, що творчість допомагає проживати різні стани, сум, втому, радість, зміни життя, і що письмо може бути способом зрозуміти себе і світ.

«Життя між рядків» — це книга не лише для письменників. Вона для всіх, хто хоче писати; шукає натхнення; переживає складний період; хоче розібратися у своїх думках; хоче навчитися регулярній творчості; любить щоденники, листи, роздуми і творчі вправи.

Це дуже тепла, особиста і водночас практична книга. Вона не вчить писати «правильно», а вчить писати чесно, регулярно і для себе, щоб через слова краще розуміти життя.

Це книга, яку не просто читають — з нею працюють, пишуть, думають, іноді мовчать, а потім знову пишуть.