«Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський

“Тіні забутих предків” – один з шедеврів української літератури. Михайло Михайлович Коцюбинський розкриває перед читачами весь колорит Гуцульщини з її таємничою та чудовою природою, невпинними почуттями головних героїв та надзвичайно поетичною мовою. Якщо ви хочете познайомитися з традиціями та образом життя гуцулів, подумки прогулятися по мальовничих горах та рівнинах Карпат, цю книгу варто скачати й прочитати.

У центрі сюжету твору – Іван і Марічка, молоді люди із ворогуючих сімей. Вони палко кохають один одного ще з дитинства, проте не можуть бути щасливими разом. Їхнє кохання, щире та неупереджене, аж ніяк не вписується в жорстокі реалії життя. Цю біль і тугу автор проносить крізь весь твір, наштовхуючи читача на філософські роздуми про життєві перепони та важливість відстоювання свого щастя. Здається, час може вилікувати душевні рани, проте справжні почуття не викинеш із серця. Вони знайдуть людину всюди – навіть після смерті.

Книга “Тіні забутих предків” зачаровує своє магією. На її сторінках читач зустрічає лісових духів – Чугайстра, Мавку, Мольфара та інших. Вони додають повісті неповторного шарму, чуттєвості, таємничості, є органічною частиною опису гуцульського життя. Перегортаючи сторінку за сторінкою, хочеться злитися з Карпатами, прислухаючись до їхньої природи, такої загадкової та містичної. Це – основний персонаж твору, що формує світогляд гуцулів і впливає на їхні емоції.

Мова твору “Тіні забутих предків” напрочуд співоча, легка та образна. Не можуть залишити байдужим гуцульські наспіви та влучні афоризми про життєву мудрість.

Михайло Михайлович Коцюбинський – тонкий знавець поетичного слова й людської душі. Він добирає блискучі епітети і порівняння, використовує у своїй творчості яскраві символи, викликаючи в читача бурю емоцій та бажання переосмислити цінності й пріоритети. Кінцівка книги вражає своєю неоднозначністю. В ній можна побачити одночасно щастя й трагізм, силу кохання, яку за своєю потужністю не можна порівняти ні з чим.