«Сумні елегії» Овідій

У книзі «Сумні елегії» Овідія містяться вірші, у яких основною темою є туга за Батьківщиною і смуток через розлуку з родиною. У центрі сюжету знаходиться герой, який став вигнанцем і змушений жити між тими, хто для нього чужий. Він у відчаї і в розпачі, тому й настрій віршів сумний. Але, як не дивно, поезія стає надійною опорою для героя у важкі часи.

Персонаж, про життя якого розповідає автор у поетичних рядках, скаржиться на свою долю, яка з ним так несправедливо вчинила, забравши з рідних країв. Він невимовно сумує за рідними і за тими місцями, де виріс.

О, як би йому хотілось, щоб доля стала милосерднішою до нього, але… Герой усвідомлює, що є такі речі у житті, над якими звичайна людина просто не владна. Це його засмучує, тому він продовжує нарікати на тую кляту свою долю, та всі слова марні, бо від них все одно нічого змінитись не може.

Окрім художньої і культурної цінності, дана робота Овідія має ще й цінність етнографічну, оскільки у ній розповідається про життя людей на початку ери. Автор використовує різні художні засоби, такі як порівняння, епітети і метафори, щоб передати і підкреслити почуття та переживання героя, а також зробити «картинку» реалістичнішою і зрозумілішою читачам. Смуток і трагізм, у подачі автора, виглядають навіть прекрасними.