«Сон» Марко Вовчок

Повість “Сон” – один з найбільш ліричних творів Марко Вовчок, що занурює в побут українського села та розкриває зародження кохання – найсвітлішого почуття, завдяки якому виростають крила та співає душа. У цій душевній книзі розкрите все багатство і співочість української мови, якою майстерно володіла письменниця з російським корінням.

Головна героїня повісті – молода сільська дівчина Домася, яка, як і всі дівчата, прагнула великого і світлого кохання. Одного разу їй наснився сон про два місяці: один з них скотився за обрій, а інший – прямо до рук дівчини. Згодом Домася забула про цей дивний сон, проте пізніше він все ж таки нагадав про себе.

Ключовим моментом книги “Сон” є випадкове знайомство Домасі та її подруги Мотрі з чумаками, які йшли до Криму. Веселі та привабливі хлопці підкорили серця дівчат. Почуття Домасі та Мотрі виявилися взаємними. Кирило та Данило пообіцяли повернутися та заручитися з ними.

Продовжуючи читати повість, розумієш, що всі сподівання наївних дівчат можуть виявитися марними. Сторінка за сторінкою переживаєш разом з Домасею, яка живе лише своїми почуттями, не покидаючи надії знову зустріти свого коханого.

І ось розпочинається осінь, коли хлопці сватаються до дівчат. І красуня Домася не залишається без уваги – до неї засилає сватів один з сільських хлопців. Проте головна героїня відмовляє парубку, бо чекає на Данила. Чи дочекається вона своєї долі – того місяця, що уві сні пригорнувся до її серця – ви дізнаєтесь, якщо захочете скачати та прочитати цю зворушливу книгу до кінця.

Марко Вовчок надзвичайно тонко змальовує психологію людей, їхній світ бурхливих емоцій, сподівань, страхів. Тільки справжній мастер слова може наповнити короткий твір такою глибиною та насиченістю.

Западають до серця короткі зустрічі двох подруг та їхні мрії про щасливе життя з коханими, їхні переживання за парубків, які довго не поверталися зі своєї подорожі. Червоною ниткою крізь всю книгу “Сон” проходить думка про неоднозначність і складність кохання, що дарує неймовірне щастя і одночасно приводить свою “жертву” до неабияких душевних страждань.