«Сім днів до кінця світу» Віолетта Павлій

2058 рік. Людство точно знає — кінець світу неминучий, і дата вже визначена. Науковці, в останній спробі врятувати цивілізацію, запускають Машину, здатну «перезапустити» тиждень — щоб дати шанс знайти рішення. Але замість порятунку Машина створює пастку безвиході: тепер усі знову і знову проживають один і той самий спекотний літній тиждень.

Неділя минає, настає понеділок — і все починається спочатку. Залишається тільки пам’ять. І розуміння, що часу — насправді вже немає.

Спочатку люди впадають у хаос.
Якщо світ усе одно обнулиться — навіщо стримувати себе? Можна грабувати, кохати, вбивати, божеволіти — і з понеділка прокинутись, ніби нічого не сталося. Та коли ейфорія безкарності минає, приходить втома й відчай. Людство вчиться жити в нескінченному колі, створюючи нові правила виживання — не для завтра, а для сьогодні, яке повториться знову.

Серед тих, хто не здався, — колишня науковиця, яка стояла біля витоків проєкту Машини, і виснажений військовий, що втратив віру у все. Їх об’єднує не надія, а відчай і відповідальність. Якщо Машина дала людству вічний тиждень, можливо, лише вони зможуть повернути майбутнє. Але час грає проти них, навіть коли його, здається, більше не існує.

Що вони відкриють — порятунок чи справжню причину кінця світу? І чи готові прийняти ціну цього відкриття?

Чому варто прочитати

• Оригінальний світ — не просто «петля часу», а масштабна антиутопія, де суспільство еволюціонує всередині нескінченного тижня.
• Сильна науково-фантастична ідея з філософським підтекстом: що робить нас людьми, якщо зникають наслідки наших дій?
• Гострий сюжет і кінематографічна динаміка — кожен день у циклі приносить нову небезпеку, нове відкриття і новий вибір.
• Емоційна глибина — історія не лише про кінець світу, а й про спробу знайти сенс, коли навіть час здається зрадником.

«Сім днів до кінця світу» — це вибухова суміш наукової фантастики й людської драми.
Це книга про те, як, навіть стоячи перед апокаліпсисом, ми шукаємо любов, сенс і прощення.
І якщо майбутнє можна втратити — можливо, його ще можна створити.

Історія, після якої ти інакше подивишся на кожен свій понеділок.