«Пісня ворона. Книга 2 (Зелений струмок)» Т.Дж. Клюн

Гордо Лівінґстон (“Gordo”) ніколи не забував уроків, викарбуваних на його шкірі.

Зраджений плем’ям, яке колись називав своїм, він обрав спокій у гаражі в гірському містечку — і пообіцяв собі більше не втручатися в справи вовків.

Та спокій виявився ілюзією.

Через рік після великих змін у племені Беннеттів, коли місто Грін Крік ніби оговталося після бою, Гордо все ще бороться із відлуннями минулого та з піснею, що завжди луною відгукується між ним і Марком Беннеттом.

Але час спливає — щось приходить, щось глибоко зсередини, і це не просто загроза: це випробування. Бо навіть найбільші зв’язки можуть бути зруйновані.

«Пісня ворона» — роман про рани, що ніколи не загояться, про вибір і про те, чи може довіра бути відновлена, коли все, що ти маєш, — це уламки минулого. Але також — про другу шанс, силу спільноти й про те, як любов може стати твоєю найкращою зброєю.

Чому варто читати

• Бо це глибоке романтичне фентезі із сильним емоційним навантаженням: герої, яких болять рани, але які ще мають силу боротися.
• Бо це нявно-ангстова історія, що поєднує момент, коли все зруйновано, і момент, коли можна знову побудувати.
• Бо це історія про плем’я, дружбу й вибір, що показує: “родина” — не завжди ті, з ким ти народився.
• Бо автор створює атмосферу, що тримає в напрузі, але дає і моменти тепла, гумору, надії.