«Пісня Води» Соломія Карма

Пісня Води — надзвичайно сильний, болісно чесний роман Соломія Карма, у якому війна показана очима дитини — без фальші, без прикрас і без захисних фільтрів.

Після загибелі мами під час бомбардування десятирічна дівчинка залишається сама серед зруйнованого міста. У підвалі, де ховаються мешканці будинку, вона знаходить магічний портал. Цей прохід веде до кімнати російського хлопчика — переконаного Z-патріота. Відтепер між двома світами — дитячим страхом, голодом, окупацією та сліпою вірою в пропаганду — виникає небезпечний зв’язок, від якого залежить життя інших людей.

«Пісня Води» — це роман на межі воєнної прози й фантастики, де магічний елемент не пом’якшує реальність, а навпаки — робить її ще різкішою. Тут немає безпечної казковості: фантастика працює як метафора болісного зіткнення правди й ідеології, жертви й агресора, людяності й знеособлення.

Особливу силу книжці надає те, що вона виросла з реального досвіду: авторка писала роман в окупації, ховаючи зошити й ризикуючи щодня. Це текст, у якому відчувається прожитий страх, втрата, напруга й водночас — вперта потреба світла. Історія дитини тут стає історією цілого покоління, змушеного дорослішати занадто рано.

Це книжка, яку важко читати фізично — біль часто відчувається в грудях. Але саме тому її неможливо відкласти. «Пісня Води» не дає спокою, не дозволяє забути й не пропонує легких відповідей. Вона залишає після себе порожнечу — і тонкий вогник надії, який, попри все, не гасне.

Цей роман варто читати тим, хто шукає не втечі від реальності, а правду часу, сказану сміливо, ніжно й безкомпромісно.