«Пасажир» Жан-Крістоф Ґранже
- Назва: Пасажир
- Письменник: Жан-Крістоф Ґранже
- Рік: 2011
- Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля
- Жанри: Зарубіжні детективи, Трилери
- ISBN: 978-617-12-2838-2,978-617-12-2835-1,978-617-12-2443-8
- Фрагмент
Короткий зміст книги «Пасажир» Жан-Крістофа Ґранже (анотація)
Намагаючись повернути пам’ять пацієнту, що може бути свідком жахливого вбивства, психолог Матіас Фрер усвідомить: він – такий самий «пасажир без пам’яті». Він теж зійшов із потяга в невідомому місті, прихопивши з минулого життя лише вигадані спогади. Матіас Фрер не народжувався, не вчився, не працював… То чому його переслідують загадкові люди у чорному? Чому незнайомий чоловік назвав його іменем убивці, якого розшукує поліція? Лейтенант поліції Анаїс Шатле впевнена, що він невинний. Та лише сам Фрер може повернутися власними слідами у своє минуле життя в пошуках істини. Але скільки буде цих життів?…
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) безкоштовно для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «Пасажир» Жан-Крістофа Ґранже та насолоджуватися нею.
Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «Пасажир» Жан-Крістофа Ґранже: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга, телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.
Якщо ви є правовласником книги «Пасажир» Жан-Крістофа Ґранже і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
Цитати з книги «Пасажир» Жан-Крістофа Ґранже
Конец XX века до полного износа затрепал банальную истину, суть которой лучше всех сформулировал Ницше в «Сумерках идолов»: «Что не убивает меня, то делает меня сильнее». Но это полная чушь. Во всяком случае, в примитивном современном толковании. Каждодневное страдание никого не закаляет. Оно изматывает человека. Делает его слабым. Ранимым. Кому, как не Фреру, это знать! Человеческая душа — не шкура животного, которая от дубления становится качественнее. Человеческая душа — это сверхчувствительная, трепещущая, хрупкая мембрана. От ударов она мертвеет и покрывается шрамами. И начинает бояться мира.
Вот тогда страдание оборачивается болезнью. Обретает нечто вроде собственной жизни. Со своими ритмами и колебаниями. Эта болезнь пробуждается без предупреждения, но, что самое ужасное, она подпитывает сама себя. Множатся приступы, и уже невозможно установить их связь с настоящим окружающего мира. Но даже если эта связь существует, она загнана так глубоко и так надежно спрятана, что никто, даже самый опытный психиатр, не в состоянии вытащить ее наружу.
Больному легко обнаружить признаки собственной болезни у другого человека.
Самым грозным в мире оружием остается человеческий мозг.
Человек — животное. Достаточно чуть ослабить узду, как он забывает о грани, за которой начинается подлость.
Рекомендації
Відгуки на книгу «Пасажир» Жан-Крістофа Ґранже
Одна відповідь до “Пасажир”
Вау, я точно не очікувала такого ефекту від книжки “Пасажир”. Мені справді стало моторошно коли я зрозуміла, що може приховувати наша пам’ять. Я не відірвалась аід книги поки не дійшла до останньої сторінки.