<
«Орфей, Еврідіка, Гермес» Райнер Марія Рільке

Вірш «Орфей, Еврідіка, Гермес» Райнер Марія Рільке

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Loading...
2286 переглядів
2286 переглядів
[uptolike]

Вiрш «Орфей, Еврідіка, Гермес» Райнера Марії Рільке

Була це душ копальня дивовижна,-
у ній, як жили тихих срібних руд,
тяглись вони крізь тьму. Поміж корінням
струміла кров, що до людей пливла;
тяжким порфіром в тьмі вона здавалась.
Ото й увесь багрянець.
Там були
урвисті скелі, і ліси безлюдні,
і зведені над пусткою мости,
і той сліпий, великий, сірий став,
що над своїм глибоким дном повиснув,
як небо дощове над краєвидом.
І поміж піль, полога і сумирна,
виднілася бліда стяга? дороги,
простелена, мов довге полотно.

Дорогою цією йшли вони:

Попереду ішов стрункий мужчина
в киреї голубій; він нетерпляче
і мовчазливо в далечінь вдивлявся,
і крок його жадібно жер дорогу
великими шматками; в нього руки
звисали з-під киреї тяжко й хмурно,
немов забули вже про легкість ліри,
яка отак була вросла в лівицю,
як віть троянди у гілки оливи.
Чуття у ньому начебто двоїлись,
бо мчався зір, неначе пес, вперед,
вертався, і спинявся, і чекав
на повороті ближчому дороги,-
а нюх і слух позаду залишались.
Йому здавалось іноді, що він
вчуває кроки кожного з двох інших,
які за ним узвозом вгору йшли.
Проте це тільки крок його лунав
і вітер ззаду торгав за кирею.
Та він собі казав: “Вони ідуть”,
казав це гучно й до луни вслухався.
Вони ідуть, але страшенно тихо
обоє ходять. От якби посмів
він обернутись (але обертатись
було йому заказано при ділі,
яке він майже довершив),— тоді
побачив би, що йдуть обидва тихі:

це бог мандрівок і доручень дальніх
дорожній шлик над світлими очима,
вперед простерта палиця струнка,
маленькі крила, що об ступні б’ють,
і звірена його руці — вона.
Така кохана,— то її ця ліра
оплакала за плакальниць усіх,
аж світ на плач суцільний обернувся,
де знову все було: і ліс, і діл,
і шлях, і поле, і ріка, і звір;
але й в плачливому отому світі
так само, як над іншою землею,
і сонце йшло, й зоріло тихе небо,
плачливе небо в скривлених зірках,-
така Кохана.

Тепер вона ступає поруч бога,
хоч довгий саван заважає йти,
невпевнена, і ніжна, і терпляча.
Вона неначе стала при надії,
не думала й про мужа, що простує
попереду, не думала й про шлях,
що приведе її назад в життя.

Вона в собі вся скупчилась, посмертям
наповнена по вінця.
Як плід вбирає солодощі й тьму,
вона ввібрала в себе смерть велику,
таку нову, що й не збагнути їй.

В дівочості новітній, неторка?нній
вона вже існувала; стать її
була, немов надвечір юна квітка,
і так одвикли від звичаїв шлюбних
у неї руки, що й самого бога
безкрайно лагідний напутній дотик
її вражав, немов надмірна близькість.

Вона уже — не та білява жінка,
оспівана колись в піснях поета,
вона уже — не пахощі й не острів
широкої постелі, бо уже
вона не власність жодного мужчини.

Її розв’язано, мов довгі коси,
і віддано, мов пробуялу зливу,
й поділено, немов запас стокротний.

Вона — вже корінь,
і коли нараз
її спинив і з розпачем промовив
до неї бог: “А він таки оглянувсь”,-
безтямно й тихо запитала: “Хто?”

А там здаля, при виході у світло,
стояв хтось темний, що його обличчя
не розпізнати. Він стояв і бачив,
як на стезі дороги польової
печальнозорий бог і посланець
безмовно обернувся, щоб іти
за постаттю, яка назад верталась,
хоч довгий саван заважав іти,
невпевнена, і ніжна, і терпляча.

1904

Перекладач: Микола Бажан

Аналiз вiрша «Орфей, Еврідіка, Гермес» Райнера Марії Рільке

Вірш «Орфей, Еврідіка, Гермес» Райнера Марії Рільке, який увійшов до збірки «Нові вірші», було написано у 1904 році. У цьому поетичному творі розповідається відома історія про Орфея та Еврідіку, але в центрі сюжету знаходиться не сила їх кохання, а поразка, яку пережив чоловік.

Орфей був музикантом, наділеним чарівною силою, завдяки якій міг впливати як на людей, так і на інших живих істот. Коли його кохана дружина Еврідіка померла, отримавши дозу отрути від змії, яка її вкусила, він вирішив йти у царство мертвих, щоб повернути жінку.

Для цього йому потрібно було «зачарувати» самого Аїда. Музика Орфея на володаря світу померлих дійсно подіяла, але він поставив одну умову – чоловік не повинен озиратись, коли дружина йтиме за ним. Але герой порушив цю домовленість…

Рільке показує через образ Орфея справжнього поета, який також має творити так, щоб них захоплюватись і хотіли його наслідувати, як це було з античним музикантом. А Еврідіка є втіленням образу кохання і життя. Тільки повернути її з царства мертвих коханий не зміг, як не може ніхто повернути померлу людину до життя, навіть якщо всім серцем цього бажатиме.

Плащ, який був на плечах Орфея і мав темний колір, теж є символом. Він показує, що втрата коханої людини так сильно вплинула на чоловіка, що він більше не бачив сенсу у власному житті і не розумів, навіщо йти давно обраним шляхом…


Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) безкоштовно для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «Орфей, Еврідіка, Гермес» Райнера Марії Рільке та насолоджуватися нею.

Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «Орфей, Еврідіка, Гермес» Райнера Марії Рільке: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга, телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.

Якщо ви є правовласником книги «Орфей, Еврідіка, Гермес» Райнера Марії Рільке і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.

Рекомендації

Відгуки на вірш «Орфей, Еврідіка, Гермес» Райнера Марії Рільке

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *