«Найдовша подорож» Оксана Забужко

Війна змінила життя кожного українця в тій чи іншій мірі, але її відмітка залишила свій болісний шрам. Ця подія – всеохоплююча та жахаюча, про що й пишеться в книзі «Найдовша подорож» Оксани Забужко. Її сміливо можна назвати одним з головних амбасадорів сучасної української прози, адже вона володіє унікальним стилем, проте навіть таку видатну постать своїм жахаючим подихом не обійшла загальнонаціональна трагедія.

В цій книзі письменниця виклала історію власної подорожі, що в прямому значенні слова вирвала її з життя. Кожен має улюблене місце для роботи та відпочинку, метафоричне місце сили, але що робити, коли ти раптово опиняєшся на вулиці, а за лічені дні – в іншій країні? Цим питанням задається і Забужко, розмірковуючи над ним в своїх роботі. І хоча остання орієнтована, насамперед, на західну аудиторію, вона буде цікавою кожному українцеві тому, що вона піднімає хоч і болючі, але важливі питання.

Головний сюжет книги розгортається в двох лініях, і в кожній з них письменниця прагне показати, в чому саме вона бачить першопричину конфлікту. Мова йде про дві призми, які пропонує книга: перша говорить про останні тридцять років незалежності, в той час як друга дає набагато ширшу ынформацію в історичному контексті, що охоплює триста років співжиття, ворожнечі та взаємин. Саме це дозволить по іншому поглянути на російсько-українську війну, зробивши власні висновки.