«Людина біжить над прірвою» Іван Багряний

Книгу «Людина біжить над прірвою» Іван Багряний написав у 1949 році, а опублікували її у 1965 – вже після його смерті. Працював над романом письменник, перебуваючи після війни у таборі для біженців. Перший наклад було надруковано у видавництві з назвою «Україна», але розташованому в іншій країні.

У центрі сюжету знаходиться герой, якого звати Максим Колот, а події відбуваються у 1943 році, коли війна вже почалась. Центральний персонаж ще молода людина, але те, що він переживає у цей період, змінює його фізично і психологічно, бо такі події не можуть не впливати на психіку і світосприйняття. Максим опиняється між двома світами, між життям і смертю, відчуваючи себе просто маленькою піщинкою у величезних лещатах системи, яка перемелює все і всіх.

До початку війни головний герой навряд міг навіть уявити, що людина може відчувати в одну мить нестримне бажання жити, а в іншу – повну апатію і байдужість до власної долі. Але це ті стани, які йому доводиться переживати під впливом подій, що відбуваються навколо і з ним самим.

У цьому творі письменник показує героя, якому вже немає чого втрачати, і це робить його фактично безстрашним. Максим продовжує жити, але не заради чогось, а всупереч, і єдине, у чому він ще бачить сенс – це боротьба з насильством і жорстокістю, які прийшли у світ разом з війною.