«Короткі миті потрібності» Іван Черненко

«Короткі миті потрібності» Івана Черненка — це глибока, чесна й болісно тиха книжка про лікаря, який щодня стоїть між життям і кінцем, але водночас — про будь-яку людину, що шукає сенс у виснажливій рутині.

Події розгортаються у звичайній районній лікарні: чергування без пауз, ріки розчинної кави, папери, що накривають з головою, пацієнти з різними долями — і анестезіолог, для якого «зупинка серця» й «кінець зміни» звучать майже однаково буденно. Тут немає героїчних поз, зате є короткі миті, коли саме твоє рішення — правильне, вчасне, єдине можливе — справді щось змінює. І є відчуття, що з кожним роком таких правильних рішень більшає, а от відчуття потрібності — ні.

Це не класичний нон-фікшн і не художня проза в звичному сенсі. Книга складається з оповідань, роздумів і есе, зібраних у своєрідну «історію хвороби» — і пацієнтів, і системи, і самого лікаря. Текст інтимний, нерівний, місцями різкий, місцями майже ніжний. Він не пояснює й не виправдовує — він фіксує стан: втрату сенсів, спроби їх віднайти, кінець і водночас початок.

«Короткі миті потрібності» — це книжка, яку не ковтають залпом. Вона вимагає тиші, пауз і внутрішньої готовності дивитися на вразливе без захисту. Для тих, хто працює на межі, хто втомився бути «функцією», хто колись обрав рятувати інших — або просто намагатися бути корисним у цьому світі.

Це сильний, дорослий текст із відчутною літературною вагою. Книга, яка не розважає, а залишається з читачем надовго — як ті самі короткі миті, заради яких іноді варто витримувати все інше.